"Мені все одно, що зі мною буде - вбʼють чи ні. Мені вже це не страшно": Засуджена розповіла, як приєдналася до ЗСУ і стала штурмовичкою

Контракт на військову службу підписали вже семеро засуджених українок. Серед них є й ті, хто на передовій уже зазнав поранення, передають Патріоти України.

Заявки інших охочих ще розглядають командири. В Міністерстві юстиції кажуть: жодних обмежень за статтю у законі немає, хоча й визнають: передусім пропрацювали залучення до війська засуджених чоловіків. Їх уже понад шість тисяч. Що мотивує українок змінити в'язницю на передову – дізнавалася кореспондентка ТСН Ольга Павловська.

Військова Оксана на передову потрапила з в'язниці

Оксана не приховує: на передову потрапила з-за ґрат. "Це кожен може сидіти в колонії, але стати людиною можуть не всі. Війна всіх міняє", – каже вона. Одна з сімох засуджених жінок, що стали до зброї, вона вже отримала поранення на нулі на Донеччині."Сухожилля мені зачепило, а тут у кістку куля полетіла. Слава Богу, що я не залишилася інвалідом. Він мене спас. Так що можна йти далі воювати", – каже військова.

Працювала прибиральницею, та як сама зізнається, через помилку, неправильну компанію і збіг обставин отримала строк –- сім років за грабіж. Відсиділа рік, коли дізналася про можливість піти до війська, і каже: не вагалася.

"Я хочу захищати Україну, ви розумієте? Мені все одно, що зі мною буде – вбʼють чи нє. Мені вже це не страшно", –- каже вона.Вона пройшла співбесіду з командиром, лікарську комісію і зрештою отримала умовно-дострокове звільнення та підписала контракт. Після навчання стала штурмовичкою.

"Я ніколи не тримала автомат у руках. Мене навчили, слава Богу. Як-то кажуть, на всьо воля Божа. Зразу було страшно. Очі боялися, а руки автоматично вже знали, що треба робити, тому що нас учили до цього", – додає військова.

Іскра каже, що хоче в армії спокувати провину

Іскра каже, що вона теж хоче приєднатися до війська. Вона ще чекає, чи візьмуть її до війська в сорок сім років і без взірцевої біографії. Каже: передусім хоче спокутувати провину.

"В результаті моїх дій загинула людина. Оце намагалася довести, що не бажала цього. Так склалося. Це тяжке дуже відчуття. Неможливо передати. Я роблю все для того і робила, щоб дійсно довести, що я можу бути гідним членом суспільства", – каже жінка.

До звільнення Іскрі залишається більше року. У в'язниці працює швачкою. Та війську пропонує всі свої вміння. "І готувати, і доглядати за тяжкими пораненими, і першу допомогу, тому що я працювала в лікарні на швидкій допомозі, приймальне відділення. Виду крові я не боюся", – пояснює жінка.

Карина також чекає на візит ТЦК

Лише місяць, як у колонії, попереду ще понад пʼять років за крадіжки, та вже хоче якомога швидше потрапити до війська – Карина чекає на візит ТЦК."Я хочу таким чином піднятися в очах дітей", – каже вона.

Її двоє дітей нині у родичів. Каже: хай краще на неї з війни чекатимуть, аніж з в'язниці. Карина не знає, ким може стати у війську. Поки готує резюме. "Я не боюся в цьому житті вже нічого. Все найгірше вже трапилося", – пояснює засуджена.

Скільки засуджених приєдналися до війська

Семеро засуджених жінок уже отримали рішення суду про умовно-дострокове звільнення і пішли до війська, кажуть у Мінʼюсті. Це на тлі шести тисяч вʼязнів-чоловіків, які висловили таке бажання, у законі обмежень за статтю нема.

"По процедурі з кожним засудженим ведеться співбесіда з командиром, і командир дає згоду. Тобто якщо ці семеро жінок отримали відповідні рішення суду, це означає, що з кожною з таких жінок були проведені співбесіди, і командири побачили їхню користь у своїх підрозділах в майбутньому. Це може бути будь-яка робота, яка корисна на фронті", – каже заступниця міністра юстиції Олена Висоцька.

Не можуть змінити в'язницю на військо засуджені за злочини проти нацбезпеки, вбивство двох або більше людей чи вбивство з особливою жорстокістю. Також не вийти в такий спосіб з-за ґрат і топкорупціонерам. Водночас вʼязні, які стали до зброї, служитимуть до кінця воєнного стану, навіть якщо за вироком у них залишався менший строк.