Мільйони українців готові чинити спротив окупантам: "Нас не злякали у 2014 році, то чому ми маємо лякатись тепер?" - командувач Сил тероборони генерал Галушкін

Юрій Галушкін

Захопити територію, мешканці якої здатні й вміють чинити спротив, дуже важко, та й втримати її практично неможливо, вважають військові експерти. Вони стверджують, що стримувати агресора, який постійно брязкає зброєю біля українських кордонів і шантажує Захід, від масштабного відкритого вторгнення на нашу землю (а ця загроза дійсно є реальною) може готовність до відсічі не тільки армії (це само собою), а саме суспільства. Згідно з соцопитуваннями, третина українців готова чинити збройний опір ворогові, а це мільйони мотивованих, дорослих та повних сил громадян, зазначають Патріоти України.

Голова правління Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк прокоментував це так: «У нас є можливості зробити перебування будь-якого окупанта на нашій землі абсолютним пеклом, аби вже ніхто й ніколи не захотів сюди заходити».

1 січня цього року набув чинності Закон України «Про основи національного спротиву». Національний спротив — це цілий комплекс, який складається з трьох частин: територіальна оборона, рух опору, підготовка громадян до дій проти агресора. Головна роль у цьому процесі належить Силам територіальної оборони ЗСУ, які очолює 50-річний бригадний генерал Юрій Галушкін, людина з серйозним бойовим досвідом. У Сил територіальної оборони чимало завдань — від забезпечення розгортання військ і прикриття тилу під час боїв до участі в охороні критично важливих об’єктів інфраструктури й боротьбі з ворожими диверсантами. Сили тероборони — це симбіоз цивільної та військової складових, нова інституція, до якої залучено місцеву владу, інші сили безпеки й оборони та громадські організації.

За словами міністра оборони Олексія Резнікова, розгортання системи тероборони відбуватиметься у три етапи. Перший — по штату мирного часу — йде зараз. Це формування бригад і батальйонів Сил тероборони з військовослужбовців ЗСУ. Другий етап — по штату особливого періоду — формування резерву з цивільних осіб з укладанням контрактів. На останньому етапі можуть створюватися добровольчі формування територіальних громад. «Учасники цих формувань з власною мисливською зброєю за потреби можуть залучатися до патрулювання та охорони об’єктів», — роз’яснив міністр.

Але навколо створення Сил тероборони сьогодні забагато дивних чуток. Хтось вважає, що мова йде про підготовку майбутніх партизанів, які підриватимуть ворожі потяги, якщо, не дай боже, до цього дійде, інші — що в їхньому райцентрі з’являться якісь загони, які будуть відловлювати тих, хто симпатизує Путіну, треті — що тепер зброю отримає майже кожний охочий, треба тільки записатися в резервісти.

Як буде побудована система територіальної оборони? Що вже зроблено і що треба зробити негайно, щоб вона стала потужною? Чи сформовані та укомплектовані підрозділи Сил тероборони? На ці та інші запитання «ФАКТІВ» відповів генерал Юрій Галушкін.

«Розгортання Сил територіальної оборони взагалі може не допустити відкритої агресії проти України»

— Юрію Алімовичу, слоган Сил територіальної оборони: «Готові до спротиву!» Цитую вас: «Захищаючи свої родини й домівку, захистимо і всю Україну. Наша мета — масова готовність суспільства до збройної відсічі». Розберімось, що таке Сили тероборони та як вони функціонуватимуть.

— У Законі «Про основи національного спротиву» визначено, що до складу Збройних Сил України увійшов новий окремий рід — Сили територіальної оборони. Повторю ще раз для ваших читачів мою думку: розгортання Сил територіальної оборони взагалі може не допустити відкритої агресії проти України. Чому? Тому що всюди будуть дислокуватися наші підрозділи. У зонах територіальної оборони (це область) — бригади, в районах територіальної оборони (це адміністративний район) — батальйони. Плюс у кожному місті з населенням понад 900 тисяч мешканців (таких міст п’ять — Дніпро, Харків, Одеса, Львів і Київ) має бути додаткова бригада.

— Коли це все буде сформовано? Є якісь терміни?

— Формування йде повним ходом у плановому порядку. За штатом мирного часу Сили територіальної оборони повинні мати десять тисяч військовослужбовців. Це організаційні ядра, які здатні розгорнути й забезпечити зброєю та матеріально-технічними засобами підрозділи, коли настане штат воєнного часу.

Щодо управління Силами тероборони, станом на сьогодні у Києві створено: командування з підрозділами забезпечення; чотири регіональних управління в Рівному, Одесі, Дніпрі та Чернігові (Україна поділена на військово-сухопутні зони — Південь, Північ, Захід, Схід); штаби 25 бригад і 146 батальйонів територіальної оборони.

— Скільки підрозділів тероборони вже укомплектовані й готові до бойових дій?

— На даному етапі особовим складом за штатом мирного часу на 70 відсотків укомплектовано бригади й батальйони прикордонних областей. До кінця лютого решта бригад (це 12 областей) і батальйонів територіальної оборони будуть укомплектовані особовим складом не менш ніж на 70 відсотків. Тобто, якщо законом визначено десять тисяч військовослужбовців, то буде не менше семи тисяч. Це дозволить нам виконувати завдання у повному обсязі. Зараз ми нарощуємо систему управління (пункти управління, особовий склад, зв’язок) і разом з головами обласних і районних адміністрацій займаємося розміщуванням батальйонів і бригад у пунктах дислокації.

— Це дуже масштабна робота, яка потребує серйозного фінансування. Його вистачає? Бо будь-який проєкт — це насамперед гроші, без них жодний механізм не запрацює.

— Передбачено фінансування з декількох джерел — Міністерства оборони, Збройних Сил, місцевих органів самоврядування. Міністр оборони Резніков підписав звернення до всіх голів обласних державних адміністрацій та мера Києва, де чітко визначено, які тактико-технічні вимоги необхідні для того, щоб облаштувати пункти постійної дислокації батальйонів і бригад, а також перелік послуг і матеріально-технічних засобів для функціонування даних структур. Своєю чергою і Кабінет міністрів ставить перед органами місцевого самоврядування ці завдання. На даному етапі деякі місцеві ради вже прийняли програми по забезпеченню функціонування Сил територіальної оборони з місцевих бюджетів. Наприклад, у Києві буде виділено 40 мільйонів гривень. Думаю, найближчим часом наша взаємодія з місцевою владою перейде на зовсім інший рівень.

Пройшло тільки 22 дні (ми розмовляли 22 січня. — Авт.) з моменту набуття чинності цього закону. Він був ухвалений Верховною Радою 16 липня 2021 року, і одразу почалася підготовча робота — затверджені й розроблені штати тощо. Президент України викликав мене перед Новим роком і призначив командувачем Сил територіальної оборони. Указ про це опублікований в 00:01 1 січня. І вперед. Але скажу одне: як би швидко не хотілося все зробити, навіть з великим бюджетом, потрібен певний час.

"Президент України викликав мене перед Новим роком і призначив командувачем Сил територіальної оборони", - каже Юрій Галушкін

«У випадку дестабілізації обстановки система тероборони буде розгорнута в лічені години»

— Відомо, що в західних державах тероборона є дуже дієвим інструментом. Чим відрізняються наші Сили територіальної оборони від аналогічних структур інших країн?

— Досвід держав, в яких розгорнута система територіальної оборони, вивчали не тільки ми, а й громадські організації, депутати, керівництво ЗСУ, експерти. В розробці цього закону брали участь багато людей. Закон прийнятий, він діє, тому вважаю, що на даному етапі ми повинні враховувати лише ті помилки, які робили інші, формуючи цю систему. Наші західні партнери діляться з нами, яким чином формували резерв Сил територіальної оборони й добровольчі формування, як проводили бесіди в трудових колективах, як забезпечували зброєю та боєприпасами свої структури. Ми повинні слухати, на що вони натикалися, і робити висновки. А досвід функціонування не потрібно брати. У кожній країни є своя ментальність. Якщо, наприклад, в Ізраїлі роздали всім на руки зброю, то ми не можемо цього робити.

— Тепер трохи конкретики. Якщо мешканець районного центру бажає стати резервістом Сил тероборони, хто його забезпечить бронежилетом, каскою тощо — держава чи він сам це має придбати?

— Давайте спочатку. У районі розташований батальйон, це військова структура. І в цьому ж районі формується резерв територіальної оборони. Підкреслюю, він складатиметься з жителів цього району. Це ключове.

Так от, якщо якась людина хоче стати резервістом, вона приходить у цей батальйон. Там розглядають її кандидатуру. Якщо все добре, людину супроводжують у територіальний центр комплектування і соціальної підтримки за місцем проживання (з 1 листопада 2020 року військкомати переформували в такі територіальні центри. — Авт.). Там оформлять особову справу і дадуть кваліфіковані роз’яснення з усіх питань. Після проходження медичної комісії людина підписує трирічний контракт і стає резервістом Сил територіальної оборони, приписаним до цього батальйону. Ми вже організували процес укладання контрактів. Хотів би, щоб громадяни активніше до цього долучалися, адже нам потрібно мати в підсумку 130 чи 150 тисяч резервістів.

Щодо забезпечення, людина повинна бути забезпечена спорядженням, зброєю, боєприпасами, бронежилетом, каскою тощо коштом держави. У разі прийняття рішення про розгортання Сил територіальної оборони цей резервіст знає, що він буде призваний тільки в цей батальйон. Він у найкоротший час прибуває туди, отримує все, що належить, і починає виконувати завдання, які він вже знає. Тому що після укладання контракту він протягом року має пройти 120-годинні заняття в цьому батальйоні. За цей час ми маємо його підготувати до виконання завдань. Тобто кожний батальйон має свій територіальний резерв, і у випадку дестабілізації обстановки у лічені години буде розгорнута система тероборони, щоб узяти під контроль усі об’єкти комунікацій та інші об’єкти.

Генерал Юрій Галушкін: «Ми відкрито говоримо, що готуємо націю до спротиву»
— Чи взагалі можливо за 120 годин підготувати людину воювати?

— Можливо. Але не воювати, а виконувати завдання Сил територіальної оборони. Воювати — трошки ширший спектр. Наприклад, пустити ракету з «Точки-У» або застосувати «Гіацинт» резервіст не зможе. А от знищувати з протитанкового засобу ціль, запустити ракету з переносного зенітно-ракетного комплексу по вертольоту, застосувати стрілецьку зброю під час охорони об’єктів критичної інфраструктури він зможе.

«Людина перед укладанням контракту має пройти ретельну перевірку»

— Експерти попереджають, що при створенні системи тероборони головне — уникнути місцевих «армій». Мовляв, це суттєва загроза, бо може статися, що резервісти будуть захищати, наприклад, чиновників або районних авторитетів. Тобто у людей є побоювання, що озброять «тітушок».

- Дивіться, насправді такі репліки, на мій погляд, це одна з форм інформаційного впливу Російської Федерації. Принципово неможливо цього зробити, бо в законі чітко все прописано. По-перше, Сили територіальної оборони мають контролювати всіх своїх резервістів. По-друге, людина перед укладанням контракту має пройти ретельну перевірку.

— Але ми знаємо, який у нас безлад в країні та як на місцях іноді проходять перевірки. А потім чуємо про агентів Кремля і «консерв» ФСБ, які займають якісь посади.

— Не знаю, про який безлад ви говорите. Щоб людина підписала контракт у батальйоні, вона принаймні в цьому районі має бути прописана. Є Служба безпеки, є військова контррозвідка, є командування батальйону. Якщо ви думаєте, що один агент ФСБ або якийсь інший агент, який записався в Сили територіальної оборони, зробить погоду, то це абсолютно не так. Ми відкрито говоримо, що готуємо націю до спротиву. Резервісти Сил територіальної оборони — це мешканці цього району. У районі знають, хто патріот, хто ні, хто налаштований на якийсь сепаратизм, а хто має антиукраїнські настрої, хто деструктивний. Ну, не може потрапити така людина в резерв батальйону територіальної оборони.

«Росіяни відстежують хід формування наших підрозділів. Вони розуміють, що це дуже серйозно вплине на їхні бойові спроможності», - розповідає командувач Сил територіальної оборони генерал Галушкін

— Просто я на власні очі бачила, як на Донбасі зброю отримували гопники та маргінали.

— Тоді була інша ситуація. Так, ми бачили, що таке відсутність територіальної оборони на Донбасі, коли колони ЗСУ блокували наші ж громадяни. Я бачив особисто, як жінки лягали під гусениці бойових машин десанту. Ми думали: як це так? Не могли зрозуміти, що відбувається, не були готові до такого. А це були підготовлені акції й підготовлені люди. Потім ми бачили і снайперів на дахах, і росіян, які віталися за руку з нашими офіцерами, бо вони разом вчилися десь у Рязанському повітряно-десантному училищі. Це ж гібридна війна.

Управління натовпом — дуже складна річ. Так от територіальна оборона і здійснена для того, щоб до розгортання основної групи військ не було проявів сепаратизму, щоб не діяли диверсійно-розвідувальні групи агресора. Ми маємо забезпечити оборону й охорону комунікацій, державних інституцій, лікарень тощо. Зрозуміло, що головний акцент — на охороні критичних об’єктів інфраструктури. Нас будуть залучати до цього.

Але я не хотів би, щоби плутали Сили територіальної оборони й ті структури, які здійснюють лише охорону та оборону об’єктів критичної інфраструктури держави, щоб не плутали територіальну оборону і цивільну. Це різні речі. Люди чомусь думають, що ми будемо відповідати за стан бомбосховищ тощо. Згідно з законом ми формуємо штаби зон і районів територіальної оборони. Це постійно діючі органи, до складу яких входять голова ОДА або РДА зі своїми структурами (цивільна складова) і командир бригади або батальйону та інші сили безпеки й оборони (військова складова). Ці штаби в мирний час мають одні функції, а під час розгортання військ чи введення плану територіальної оборони до цього додаються в тому числі питання евакуації, захисту населення тощо.

«Ми бачимо, куди йти, і знаємо, що робити»

— Закон «Про основи національного спротиву» гарантує резервістам збереження посад і середньої зарплатні під час навчання і призову. Але багатьом роботодавцям це не подобається, і вони при нагоді шукають можливості звільнити такого працівника. Як ви цю проблему вирішуєте?

— З такими роботодавцями будемо розмовляти окремо. Бо ніхто не має права забороняти резервістові укладати контракт.

— Щодо забезпечення Сил територіальної оборони технікою і зброєю. У соцмережах пишуть, що нібито нічого немає. Зараз ви задоволені тим, що у вас є?

— У постійних пунктах дислокації бригад і батальйонів будуть зберігатися зброя, боєприпаси та матеріально-технічні засоби для подальшого розгортання в разі необхідності. Так, ми не можемо утримувати постійно в штаті мирного часу велику кількість техніки. Але у нас є амбіції. І ми будемо нарощувати сили й засоби таким чином, щоб у кожному батальйоні в мирний час була своя штатна техніка. І от коли мова йде про те, що міжнародні партнери хочуть надавати Україні не летальну зброю, а іншу допомогу, вони могли б надати, наприклад, автомобільну техніку для перевезення особового складу і матеріально-технічних засобів.

— Ось що написав у Facebook генерал Сергій Кривонос: «Розгорнута гарна інформаційна кампанія щодо створення бригад територіальної оборони. Суспільство намагаються заспокоїти. Відчувається, що ті, хто в Офісі президента і Міністерстві оборони дали команду на піар „за два тижні та до 15 січня сформувати бригади тероборони“, не мали жодного відношення до мобілізації 2014 року. Тоді бригади формувалися від двох до чотирьох місяців». Він висловлює сумнів, що можливо у такі стислі терміни зробити масштабну роботу.

— Ми цю роботу вже зробили. Однак, як кажуть, досконалості немає меж. Можливо, не все так, як нам хочеться. Але ми бачимо, куди йти, і знаємо, що робити. Наше головне завдання зараз — зменшити терміни готовності батальйонів територіальної оборони до якомога меншого часу і щоб при батальйонах були зброя, боєприпаси та свій резерв.

— Ще раз процитую вас: «Готовність і вміння кожного українця чинити опір є важливим чинником стримування російської агресії».

— На мені як командувачі та на моїх підлеглих лежить величезна відповідальність. Наша мета — підготувати якомога більше громадян, адже масова готовність суспільства до збройної відсічі — це те, що може не пустити війну в нашу домівку. Нас не злякали у 2014 році, то чому ми маємо лякатись тепер? Ми повинні навчити людей брати під контроль усе, що є на території областей і районів, та захищати місцеве населення.

Сили територіальної оборони можуть взагалі змінити ситуацію. Принаймні росіяни відстежують хід формування наших підрозділів. Вони розуміють, що це дуже серйозно вплине на їхні бойові спроможності.

"Наша мета — підготувати якомога більше громадян, адже масова готовність суспільства до збройної відсічі — це те, що може не пустити війну в нашу домівку", - сказав Юрій Галушкін

«Пам'ятаю усіх хлопців, з якими воював»

— На завершення трохи про війну. Ви брали участь у боях за Донецький аеропорт. Зараз якраз річниця тих жахливих подій. Що найбільше запам’яталося?

— Перш за все скажу, що не повинно бути так, що ми вшановуємо тільки пам’ять загиблих. Треба вшановувати й тих, хто вижив і далі виконує свої обов’язки. Це дуже важливо.

Пам’ятаю усіх хлопців, з якими воював. З багатьма ми досі листуємося, вони вітають мене зі святами. Ці звичайні люди виконували героїчні завдання.

Розповім про один випадок. Йшли запеклі бої за ДАП. Люди вже були на грані зриву, вони не витримували того великого навантаження. І ось треба було їхати на метеоспостережну вежу. Зрозуміло, що кожний виїзд це дуже великий ризик для життя. Говорю водію МТЛБ (абревіатура російською — многоцелевой транспортер легкий бронированный, українською — багатоцільовий тягач легкий броньований. — Авт.): «Треба їхати». Він хоробрий хлопчина, але каже: «Я не поїду». — «Ну добре. Іди подумай. Я ж з тобою їду». — «А яка різниця — з тобою чи не з тобою там гинути?» Але через дві хвилини повернувся. Я прямо відчував, як він боровся з собою, через яку м’ясорубку пропустив себе. Може, це було найголовнішим рішенням в його житті.

— Він живий?

— Так. Там, до речі, смішна історія сталася. Керівнику АТО передали, що я поранений. Він велів: «Негайно евакуювати Галушкіна». До мене прибігли: «Юпітер» сказав, щоб ви повернулися". Я не став розбиратися, чому такий наказ, і поїхав. Тільки повернувся, питаю: «Де мій солдат? Де МТЛБ, на якому я поїхав?» Мені кажуть: «Машина залишилася там, солдат загинув». — «Добре, будемо його евакуювати наступною машиною». Але через деякий час той хлопець повернувся на МТЛБ. Виявилося, що він заліз в окоп і там сидів. Його просто не знайшли. Прибіг до мене, обнялися. Він каже: «Ви ж мене покинули». — «Малий, якби я знав, що ти живий, я тебе ніколи в житті не залишив би. Просто мені сказали, що ти загинув».

— Є дуже зворушливе фото, коли ви в січні 2015 року на собі виносили бійця під час евакуації.

— Звичайно, офіцери моєї категорії не повинні цим займатися. Офіцер, якого я виносив на плечах, виконував зі мною завдання на метеоспостережній вежі. Я не бачив, коли його поранили. А коли побачив, що він лежить у місці, де збирають поранених, яких треба евакуювати, сказав: «Не переживай, я тебе витягну звідси». Коли вже приїхали до своїх, кажу: «Давай донесу тебе до машини» (там стояли машини, де одразу надавалася перша медична допомога). А фотограф опинився поруч… Зрозуміло, що я це робив не для зйомки.

Січень 2015 року. "Просто фотограф опинився поруч... Зрозуміло, що я це робив не для зйомки", - розповів генерал Галушкін
— У вас, напевно, на цій війні були особисті втрати.

— На жаль. Я все життя служив у десантних військах. Українські десантники на цій війні зазнали суттєвих втрат. Не хотів би оперувати цифрами, але дуже багато моїх знайомих і друзів загинуло. Скажу більше, вони й зараз продовжують гинути. Нещодавно їздив на похорон у Миколаїв. 14 листопада на фронті загинули підполковник Прусов і старший прапорщик Федосеєв з Миколаївської 79-ї бригади. Це мої близькі друзі, колишні підлеглі. Це для мене особиста втрата. Війна триває…

Відправили в "розхід": У РФ планують закрити пів сотні колоній через масову відправку ув’язнених на війну проти України, - ЦНС

середа, 12 червень 2024, 18:22

У Російській Федерації планують закрити щонайменше 57 колоній через мобілізацію ув’язнених на фронт в Україну. Приміщення цих в’язниць пустують. Про це повідомляє Центр національного спротиву, передають Патріоти України. Як зазначається, спочатку влада...

"Ворог розуміє небезпеку": Розвідник ГУР назвав найбільшу проблему української армії на полі бою

середа, 12 червень 2024, 17:47

Найбільша проблема для ЗСУ - це те, що противник робить висновки після своїх помилок та системно їх виправляє. Про це розповів спецпризначенець ГУР з позивним "Депутат" в інтерв'ю "РБК-Україна", передають Патріоти України. . "Наприклад, ті ж самі компл...