Наймолодшому - 20 років, найстаршому 51: ЗМІ ідентифікували понад 50 громадян Китаю, які пройшли вербування в російську армію за рік

Щонайменше 51 громадянин Китаю пройшов через московський пункт відбору на службу за контрактом в армії країни-агресора, повідомляє російське видання Важные истории з посиланням на дані за червень 2023-го — травень 2024 років, передають Патріоти України.

Як з’ясували журналісти, громадяни КНР, «охочі» підписати контракт, з’являлися щомісяця, найбільше — у липні 2023 року (вісім осіб). Іноді вони приходили по двоє - так, 38-річний Мінлян Ван і 43-річний Даочен Лі приїхали в Росію одним рейсом і разом прийшли у вербувальний пункт.

Журналісти встановили, що більшість громадян Китаю прилітали до столиці країни-агресора незадовго до звернення до пункту відбору. Наймолодшій людині зі списку, який отримали журналісти, — 20 років, найстаршій — 51 рік.

Щонайменше один китаєць загинув, воюючи у складі окупаційної армії, пишуть Важные истории. Це 38-річний Жуй Чжао, який уклав контракт наприкінці вересня 2023 року і, за даними ЗМІ, загинув у грудні 2023-го. Також у пропагандистському Telegram-каналі з’являлась інформація про пораненого 38-річного китайця, який нібито отримав нагороду за евакуацію товаришів по службі-окупантів. Інший громадянин Китаю зі списку потрапив у базу пацієнтів міноборони країни-агресора, повідомляло Радіо Свобода. У розмові з журналістами він підтвердив, що брав участь у війні проти України й вже повернувся до Китаю.

Важные истории припускають, що ще кілька китайців повернулися на батьківщину після служби в армії країни-агресора. Так, 49-річний Хуншао Лю в липні 2023 року побував на відбірковому пункті в Москві, а вже в листопаді 2024 року публікував у соцмережах фото з геотегом міського округу Маньяна в Китаї. На фото дитина йде до школи з російським триколором на камуфляжному рюкзаку, і китаєць підписав його російською: «Дорогою в школу».

41-річний Цзяньвей Лі, який у грудні 2023 року прийшов до пункту відбору, розповідав у соцмережах про службу в окупаційній армії. Він говорив, що контрактник на полі бою може прожити в середньому 8−10 годин, скаржився на погане спорядження і зброю, а також мовний бар'єр.

«За два тижні, що я тут, ми просунулися тільки на 100 м. Ми втратили десятки людей і не забрали їх [не евакуювали тіла]», — говорив він.

Ще один чоловік зі списку журналістів, 38-річний Жуйці Сунь, теж обурювався умовами у ЗС РФ у соцмережах. У січні 2024 року, на четвертий місяць після підписання контракту, він публікував відео, в якому скаржився на сильний біль і говорив, що «всім наплювати». Важные истории з’ясували, що Жуйці Сунь міг командувати групою солдатів з Непалу і в березні 2024 року повернувся до Китаю.

8 квітня президент Володимир Зеленський повідомив, що Сили оборони України в Донецькій області взяли в полон двох громадян Китаю, які воювали у складі російської армії. Полонені 1991 і 1998 року народження. Загалом, за словами Зеленського, Україні відомо щонайменше про 155 громадян КНР у складі армії країни-агресора. Він розповів, що росіяни вербують китайців через соцмережі, а офіційний Пекін знав про їхню участь у війні, проте мотивація китайських громадян поки не відома.

Військові 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади ДШВ повідомили, що з полоненими працюють українські правоохоронці.

Глава МЗС Андрій Сибіга повідомив, що відомство викликало тимчасового повіреного у справах Китаю через участь громадян країни у війні РФ проти України. У МЗС Китаю відреагували на повідомлення про полонених і заявили, що КНР співпрацює з Україною для перевірки інформації.