"Нас раком поставили": Лукашенко не стримався, говорячи про стосунки з Москвою

Розбіжності між Білоруссю і Росією пов'язані з тим, що Москва вимагає платити за нафту ціну вищу, ніж світова. Про це заявив у Шклові білоруський президент Олександр Лукашенко. Про це повідомляє його прес-служба, передають Патріоти України.

За словами президента, конфлікт пов'язаний "зі старим урядом Росії, який президент [Володимир] Путін відправив у відставку". "Ви ж бачите, що кожного року перед Новим роком нам доводиться стояти на колінах і вимолювати ці нафтопродукти", – сказав Лукашенко.

У відеофрагменті, який виклав в YouTube телеканал CTV, президент говорить: "Нас раком поставили щодо вуглеводнів, і ніхто на це не подивився, плювати на всі союзи та інше. А ми тремтимо, боїмося захистити свою країну".

Лукашенко підкреслив, що в розмові з Путіним "не блефував", а змалював варіанти альтернативних постачань нафти. Один із маршрутів – норвезька нафта через порти на Балтійському морі. Ще один балтійський маршрут – із Гданська по одній із ниток нафтопроводу "Дружба", який необхідно буде запустити в реверсному режимі. Третій напрямок – через Україну від Чорного моря.

Білорусь і Росія не можуть домовитися щодо вартості нафти, тарифу на транзит через Білорусь і компенсації "за погіршення економіки білоруських нафтопереробних заводів" після так званого податкового маневру (обнулення експортного мита й одночасного підвищення податку на видобування корисних копалин. – ред.) у РФ.

У вересні 2019 року Лукашенко заявив, що в разі, якщо Москва "нахилятиме" Мінськ, щоб запровадити ринкову ціну на нафту, Білорусь візьме сировину з Європи, перекривши транзит російської нафти. Після переговорів із Путіним 30–31 грудня Лукашенко дав доручення знайти альтернативні джерела постачань.

21 січня Лукашенко заявив, що Білорусь буде прагнути постачати з російського ринку 30–40% від необхідних обсягів нафти. Російська нафта йде в Білорусь і в інші країни нафтопроводом "Дружба" – найбільшою у світі системою магістральних нафтопроводів. Російську нафту постачають до білоруського Мозиря, де нафтопровід розгалужується на дві гілки: північну (територією Польщі, Німеччини, Латвії і Литви) і південну (територією України, Чехії, Словаччини, Угорщини та Хорватії).