Наслідки війни в Перській затоці: Казахстан вкладає мільярди доларів у подвоєння спроможностей своєї залізничної мережі, яка з’єднує Європу та Китай через Каспійське море, Південний Кавказ та Туреччину

Національний залізничний оператор Казахстану розширює свою інфраструктуру, щоб задовольнити зростання попиту на перевезення товарів між Китаєм та Європою, оскільки торговельні потоки змінюються внаслідок війни в Ірані.

Як заявив головний виконавчий директор казахстанського залізничного оператора KTZ Талгат Алдибергенов, ситуація навколо Ормузької протоки та ескалація на Близькому Сході призводять до збільшення обсягів вантажів, передають Патріоти України з посиланням на Bloomberg.

"Китайські клієнти стали більше цікавитися судноплавством по суші, ніж по морю, через надійність та передбачувані терміни доставки", – сказав Алдибергенов.

Залізничний маршрут

Зміна структури торговельних перевезень підкреслює зростання важливості Транскаспійського транспортного маршруту, що з'єднує Китай та Європу.

Залізнична колія довжиною понад 4250 км проходить через кілька країн, включно з Азербайджаном, Грузією та Туреччиною, причому Казахстан займає найдовшу ділянку.

Значення маршруту в світовому судноплавстві зросло від початку повномасштабного вторгення Росії в Україну в 2022 році, що спонукало багатьох уникати залізничних сполучень, що проходять через Росію.

За даними британської компанії Abrdn Investments Ltd., обсяги вантажів Транскаспійським транспортним маршрутом відтоді зросли приблизно в 10 разів.

Розвиток мережі

Казахстан зробив транспортну логістику стратегічним пріоритетом, перетворивши національну залізницю на ключового транзитного оператора.

Очікується, що загальні інвестиції KTZ у розвиток інфраструктури досягнуть $10 млрд до 2030 року. За словами Алдибергенова, близько половини цієї суми вже витрачено.

KTZ цього року будує 900 км залізничних колій, включно з новим 300-кілометровим маршрутом Аягоз-Бахти до Китаю, який створить третій залізничний перехід країни на кордоні зі східним сусідом.

Після завершення проєктів очікується, що пропускна здатність залізниць між Казахстаном і Китаєм досягне 100 млн тонн до 2030 року, порівняно з приблизно 55 млн тонн на даний момент.

Розширення вздовж Транскаспійського транспортного маршруту також швидко прискорюється. У першому кварталі маршрутом проїхало близько 173 поїздів, кожен з яких перевозив 55 контейнерів із різними типами вантажів.

Алдибергенов зазначив, що ціль на весь рік становить 600 поїздів, і наступного року ця цифра може зрости на 67%.

Також KTZ планує купити сотні локомотивів упродовж десятиліття, шість суден для перевезення вантажів Каспійським морем, вантажний літак і розширити потужності у портах як Китаю, так і Європи.

Більше новин у Telegram-каналі Бізнес Цензор

Наслідки закриття Ормузької протоки

У середині травня Туреччина запропонувала побудувати паливний трубопровід вартістю $1,2 млрд для військового використання, щоб допомогти задовольнити енергетичні потреби союзників на східноєвропейському фланзі НАТО.

Раніше повідомлялося, що Об'єднані Арабські Емірати планують у 2027 році подвоїти експортні потужності сирої нафти в обхід Ормузької протоки.

Також повідомлялося, шо обсяги перевезень сирої нафти та нафтопродуктів через Панамський канал у квітні різко зросли на тлі проблем із поставками через Ормузьку протоку.

На початку травня швейцарська контейнерна компанія Mediterranean Shipping Company (MSC) – найбільший перевізник за місткістю контейнеровозів у світі – оголосила про запуск нового маршруту Європа – Червоне море – Близький Схід Експрес.

Раніше повідомлялося, що рух танкерів навколо мису Доброї Надії досяг рекордних показників у середині квітня, що свідчить про структурний перехід до довших морських маршрутів на тлі затяжного конфлікту на Близькому Сході та відмову від транзиту Перською затокою і Суецьким каналом.