НБУ надрукував рекордну кількість гривень. Держбюджет зовсім порожній? Чи загрожує Україні гіперінфляція? Розбір ситуації

Хронічне недофінансування держбюджету змушує Нацбанк "друкувати" все більше грошей. Це загрожує девальвацією і зростанням цін, але панікувати зарано, передають Патріоти України.

Національний банк у червні викупив на 70 млрд гривень військових облігацій, аби Міністерство фінансів мало чим наповнити державний бюджет. Фактично НБУ надрукував ці гроші, бо взяти їх не було звідки.

Червнева партія надрукованих гривень стала рекордною за весь час російського вторгнення, і Нацбанк вкотре наголосив на необхідності ринкових запозичень замість друкарського верстата. Однак західна допомога йде із запізненням, податків держава збирає мало, а Міністерство фінансів не хоче підвищувати ставки за облігаціями. Чому Мінфін "уперся рогом", звідки брати гроші для бюджету та які ризики від друку грошей — у матеріалі LIGA.net.

Бюджет наповнили на третину

Через війну доходи бюджету різко скоротились, тоді як витрати на оборону зросли. Тож коли настає критична ситуація з фінансуванням бюджету, Нацбанку доводиться вмикати друкарський верстат — регулятор викуповує в Мінфіну військові облігації, наповнюючи бюджет.

І потреби в цьому чимдалі зростають — у березні НБУ надрукував 20 млрд грн, у квітні та травні — по 50 млрд, а вже на початку червня довелось "виручати" Мінфін на 70 млрд. Нацбанк пояснив, чому сума збільшилась: потреби бюджету великі, надходжень мало, а міжнародна підтримка йде повільно.

Як розповів міністр фінансів Сергій Марченко, у травні видатки бюджету сягнули 251 млрд грн. Основні з них:

Натомість від податкової та митниці до бюджету надійшло майже 83 млрд грн
"Наші потреби не покриваються надходженнями навіть на 30%. Тому зараз основний наш трек — запозичувати. Йдеться як про внутрішні, так і про зовнішні", — зазначив Марченко.

Ще у квітні глава Мінфіну казав про покриття видатків бюджету власними силами на 54%.

Мінфін проти Нацбанку

На вже згаданому засіданні комітету міністр фінансів позначив свою позицію щодо фінансування бюджету:

"Звичайно, один із основних інструментів фінансування дефіциту бюджету — це викуп військових облігацій з боку Національного банку України. Бо загалом ми не можемо повністю покрити наші потреби коштом тільки зовнішніх джерел, ми мусимо частково спиратись на підтримку ліквідності з боку Нацбанку".

На відміну від Мінфіну, НБУ вважає друк гривні крайнім заходом, від якого він волів би якнайшвидше відмовитись. Регулятор наполягає на активізації ринкових запозичень на внутрішньому ринку — через купівлю військових облігацій банками, а також юрособами та фізособами.

Проблема полягає в тому, що Мінфін відмовляється підвищувати ставки за військовими облігаціями, попри те, що Нацбанк підвищив облікову ставку одразу на 15% — до 25%.

"Мінфін уперся рогом і не підняв ставки за військовими облігаціями, водночас гравці ринку очікували, що вони зростатимуть. Тому й Мінфін залучив 0,8 млрд грн, що взагалі ніщо, враховуючи, які видатки є", — каже економіст, виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.

На першому після підвищення облікової ставки аукціоні Мінфін залучив через облігації 810 млн грн, що вкрай мало. Ставки за ОВДП залишились старими — 9,5-11%, тоді як за ключової ставки 25% очікувалось зростання дохідності військових облігацій до 20% і більше.

Свою позицію Мінфін озвучував неодноразово: військові облігації — не інструмент заробітку, а спосіб підтримки країни в умовах війни.

"Наша мета — максимальна економія коштів державного бюджету, і ми не можемо дозволити собі збільшувати вартість обслуговування державного боргу і витрачати на це кошти, які необхідно витратити на фінансування армії. Ми збережемо криву дохідності на довоєнному рівні", — заявив про непохитність позиції Мінфіну урядовий уповноважений із питань управління державним боргом Юрій Буца.

Натомість НБУ підтримує підвищення ставок за військовими облігаціями і постійно нагадує, що банки мають велику ліквідність, яку могли б вкладати в ОВДП. Але, на відміну від Мінфіну, Нацбанк не вірить, що військові облігації можна продавати на одному патріотизмі.

"Громадяни та бізнес повертаються до економічної логіки ухвалення рішень. Так, підприємства намагаються максимізувати прибутки, а населення — захистити заощадження", — йдеться у відповіді НБУ.

"Інфляційні очікування близько 20%, облікова ставка — 25%, а Мінфін виходить і каже: купіть облігації за 11%. Рано чи пізно Мінфіну доведеться щось робити. Але можливо і не зробить нічого, якщо йтиме міжнародна допомога", — погоджується Дмитро Боярчук.

Із допомогою Заходу не все так просто. Як нагадує фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків, з 24 лютого до 7 червня іноземні партнери надали не так багато — $6,7 млрд, а з 28 травня майже нічого не додалось. Тож це ще одна з відповідей, чому Нацбанк увімкнув друкарський верстат.

У чому небезпека друку грошей

Незабезпечена емісія призводить до девальвації національної валюти і, як наслідок, до стрімкої інфляції та зменшення купівельної спроможності населення.

Проте міжнародна допомога поки дозволяє частково компенсувати вплив емісії, вказує Дмитро Боярчук. Зокрема, США оголосили, що надаватимуть Україні $1,5 млрд фінансової допомоги щомісяця.

"Якщо у вас є підтвердження, що на левову частину з цих надрукованих грошей нададуть валюту, в умовах воєнного часу це допустимо. Ці гроші від США забезпечать надруковані", — зазначає Боярчук.

Річ у тім, що видатки бюджету — у гривні, тож свою валюту Мінфін продає НБУ, який, своєю чергою, продає її на валютному ринку. За продану валюту НБУ отримує гривню і виводить її з обігу. Таким чином, надрукована гривня абсорбується.

Інший бік медалі — валютні резерви Нацбанку зменшуються. Так, за травень НБУ продав на валютному ринку $3,411 млрд, а купив — $0,056 млрд. Негативне сальдо — $3,354 млрд. Але не абсорбувати надруковану гривню ще гірше.

"Якщо буде незабезпечена емісія, це виллється в неконтрольовану девальвацію, ну або контрольовану, але болючу для всіх нас. Люди отримуватимуть доходи, Мінфін щодо своїх планів звітуватиме, що виконує їх, але платоспроможність цієї гривні буде "трошки" інша. Як на мене, політика збереження вартості грошей — єдиний правильний вихід зараз", — пояснює Боярчук.

Економіст вважає, що у нинішній ситуації Нацбанк поводить себе відповідальніше, зокрема, попереджаючи про небезпеку емісії: "Мінфін каже, що не хоче платити за обслуговування боргу, але річ у тім, що їм потрібно думати про сьогодні — з мінімальними втратами забезпечити сьогодні фінансування бюджету".

Михайло Демків зазначає, що жодного разу країна з такою розвинутою фінансовою системою не опинялась у стані настільки масштабної війни, тож немає однозначної відповіді, хто має рацію. Сам він вважає, що Мінфіну все ж таки краще підвищити ставки за ОВДП та залучати гроші на ринку, а не розраховувати на друкарській верстат.

Чи є інші джерела наповнення бюджету

В умовах війни простір для маневру в уряду доволі обмежений. Одна з ідей Мінфіну — повернути податки на довоєнний рівень, зокрема, повернути всі мита та ПДВ на імпортні товари, скасовані після вторгнення РФ.

"Перші три місяці бізнес мав можливість скористатися цією підтримкою. Зараз треба підтримати також державу, яка фінансує армію. І ці видатки дуже значні", — казав міністр фінансів.

У парламенті вже зареєстрований відповідний законопроєкт, однак поки депутати його не ухвалили.

Як зазначає Михайло Демків, повернення довоєнного рівня податків — одне з питань, щодо якого НБУ та Мінфін повністю солідарні. Проте найбільші сподівання — на допомогу міжнародних партнерів. Її розміри мають збільшитись, упевнений аналітик ICU.

Поділяє такий оптимізм і міністр фінансів Сергій Марченко. За його словами, Україна очікує отримати у червні $4,8 млрд зовнішньої допомоги та кредитів, у липні — понад $4 млрд, а загалом до кінця року — $20 млрд.

Якою буде допомога насправді, покаже час. "Особливих варіантів (знайти гроші десь ще. — ред.) немає, ми залежатимемо від міжнародної допомоги", — підсумовує Дмитро Боярчук.


Новий законопроєкт Кабміну може дозволити мобілізацію у ЗСУ осіб, які не підлягають призову

субота, 20 серпень 2022, 6:30

Кабмін підтримав законопроєкт Уряду України, який передбачає внесення змін до порядку мобілізації. Зокрема, він деталізує перелік осіб, що мають право отримати відстрочку від призову. Про це йдеться на сторінці Міністерства економіки. Закон вступить у...

"Пішла вслід за російським кораблем": Одну з колон окупантів знищили на шляху в бік Запоріжжя

субота, 20 серпень 2022, 6:28

Одна з колон російської військової техніки та живої сили, яка виїхала з окупованого Маріуполя у бік Запоріжжя, до місця призначення не доїхала. Колону було знищено Збройними силами України за наводкою підпільників інформаційного спротиву Маріуполя. Про...