Не таку "весну посадок" очікували українці. "У суді має бути Медведчук, а не Стерненко": Руслан Рябошапка - про українське правосуддя, Зеленського та справу "ПриватБанку"

Колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка в інтерв'ю НВ розповідає про вирок Сергію Стерненку, «смотрящих» за Одесою, справу ПриватБанку та оцінює президентство Володимира Зеленського, зазначають Патріоти України.

— Цього тижня в Україні найбільше обговорюють дві гучні теми, і я хотіла би з вами їх теж проговорити. Перша — це вирок активістові Сергію Стерненку, якому суд дав сім років у справі про викрадення людини. Навколо цього кримінального провадження дуже багато політики і різних думок, — а як ви, як професійний правоохоронець, оцінюєте вирок суду? Це справедливе рішення чи ні?

— Я не можу оцінювати саме судове рішення, але я трошки заглиблюся в історію: раніше, коли я був генеральним прокурором, ми об'єднали у вересні 2019 року в одних руках, в одному слідчому підрозділі близько семи десятків кримінальних проваджень, які стосувалися нападів на проукраїнських активістів. Це були напади по всій території України, багато з них були саме в Одесі, і оскільки нам тоді здавалося, що це могло бути пов’язано з певними єдиними чинниками, ми вирішили розслідувати це в одному підрозділі фактично як один великий епізод. Багато ниточок вели до одного з керівників міста Одеси. Ми це зробили.

З того часу минуло два роки, і що ми бачимо? Напади на проукраїнських активістів не розслідуються, прогресу в цих кримінальних провадженнях немає, напади на того ж Стерненка(а їх було три) не розслідуються; вироків щодо тих осіб, які нападали на нього, чомусь немає. Але є певний«форсаж» в розслідуванні справи щодо Сергія Стерненка. Крім того, треба звернути увагу на медійне супроводження цього процесу: від самого початку, коли ми намагались об'єднати в одних руках та інтенсифікувати розслідування цих проваджень, почалися нападки як на мене, так і на самого Сергія Стерненка та тих людей, які підтримували його. Це все дає мені підстави стверджувати, що навряд чи тут можна говорити про те, що є справедливість.

І те, що відбувалося на вулиці — ці масові протести, — теж свідчить про те, що люди не відчувають справедливості. Вони бачать, що немає справедливого суду, і одразу ж проводять таку паралель, відчувають себе в небезпеці. Вони не можуть відчувати себе в безпеці, тому що завтра звичайного громадянина можуть просто з вулиці кинути до в’язниці, і жоден суд його не захистить; у бізнесмена заберуть бізнес, і знову ж таки жоден суд його не захистить.

— Так, але ж всі справи щодо Сергія Стерненка, за які він отримав вирок(йдеться про викрадення людини та інші кримінальні справи, в яких він фігурує), були відкриті 2015 року. Це вже багато років тому. Коли ви стали генеральним прокурором, чи робили ви ревізію цих справ — не тільки про напади на активістів, але й там, де активісти, можливо, теж вчиняли якісь протиправні дії? Вам прокурори звітували про те, наскільки перспективні ці справи?

— Весь обсяг справ було зібрано з різних органів досудового розслідування і об'єднано в одних руках, зокрема і з цією метою, — щоб було легше розібратися і встановити істину. Це ми зробили, передали розслідування до Служби безпеки, і СБУ розслідувала це з нашими прокурорами. Але це ж не ключова справа, — коли я був генеральним прокурором, вона вже знаходилася в суді, але фактично була похована, і такої актуальності тоді в ній не було. Ніхто нікуди не гнав, суд не призначав засідань — відповідно, я не думаю, що тоді була якась перспектива судів. Мабуть, розуміли, що, найімовірніше, там немає підстав для обвинувального вироку, тому ніхто нікуди й не поспішав…

— Просто тягнули час…

— Все-таки справа розглядається п’ять років — це означає, що суд не готовий підписатися під цим. А [зараз] щось [на його рішення] вплинуло, і суддя все-таки зважився. Інша справа, яка більш політизована і більше на вустах, стосується нападу на Стерненка і можливого умисного вбивства…

— Чи самозахисту, чи вбивства…

— Так. Ця справа була більш політизованою, і я бачив, що в ній були докази, які суперечили одне одному, взаємовиключні експертизи. Ми призначили додаткову експертизу, намагалися з’ясувати істину. І знову ж таки, після того, як мене звільнили, зокрема критикуючи за ці дії, справа почала рухатися значно швидше — і значно швидше Стерненкові підготували підозру. Причому, наскільки я розумію, за найбільш жорстким варіантом, найбільш жорсткою кваліфікацією.