"Нічого обнадійливого": Цугцванг для України в США, - Олександр Кочетков

«У поточних відносинах України та США відбулося небажане, але очікуване — визначення. Президент В. Зеленський з трибуни ООН заявив, що Україна не буде вести переговори на умовах «м’якої капітуляції», що за підтримки Китаю та глобального Півдню просуває росія. «М’яка капітуляція» — це заморожування бойових дій по лінії фронту, згортання воєнної підтримки Заходом України і зняття частини санкцій з росії», - про це у Фейсбуці пише політолог Олександр Кочетков, передають Патріоти України.

«Фактично, це пауза, яка дозволить агресору поповнити та озброїти особовий склад сил вторгнення, а потім, вигадавши якесь «порушення умов перемир’я», продовжити агресію вже у більш сприятливих умовах. Бо недоімперія вже продемонструвала, що її авторитарна система керування (як і подібні системи її головних союзників) здатна переводити країну на воєнні рейки значно оперативніше та ефективніше, ніж щось подібне відбувається на Заході.

Натомість, кандидат у президенти Д. Трамп однозначно підтримав «план Кремлю», публічно заявивши, що має намір якомога швидше «вивести США з війни в Україні». Зрозуміло, що зробити це можливо лише за умови «м’якої капітуляції» України. А ще Трамп звинуватив Зеленського у підтримці кандидатки у президенти К. Гарріс. Відповідно, республіканський спікер Конгресу М. Джонсон висловив сумнів у своїй можливості зустрічі з Зеленським у Вашингтоні, хоча раніше така зустріч планувалася.

Тобто, про двопартійну підтримку України з боку США на певний час доведеться забути. І ми пам’ятаємо, яка болісно впливають на фронт з’ясування політичних стосунків між республіканцями та демократами у парламенті Штатів. Але проблема посилюється тим, що наш, так би мовити, головний союзник демократ Дж. Байден продовжує демонструвати в’ялість і непевність щодо дозволу на використання далекобійних ракет (важливий сам факт дозволу як прояв рішучості США).

У шахах це зветься цугцвангом: демократи виявляють нерішучість щодо необхідної підтримки України, а республіканці готові рішуче цю підтримку припинити. Звісно, я дещо спрощую та поляризую, але ситуація виглядає саме так.

Тобто, у випадку перемоги Гарріс сподіваємося на її намір бути довгоочікуваною «залізною леді на сторожі демократії», а також на стратегічність її радників.

А у випадку перемоги Трампа залишається деяка надія на дурнуватість путіна (наприклад, почне несиметрично вимагати виводу ЗСУ з Курської області, якщо вони там ще будуть, але свої війська відводити з частини України не стане). Тоді Трамп може образитися, і мало недоімперії не здасться. Це взагалі найкращій, але й найфантастичніший сценарій.

Змінити ситуацію здатна зміна ходу бойових дій в Україні, тобто, успішний контрнаступ з нашого боку. На жаль, поки що таких можливостей не спостерігається.

Розумію, що нічого обнадійливого не написав. Але моя сторінка — не безнадійно переможний телемарафон.

Все одно прорвемося!», - констатує політолог.