Один кілометр для проходу військових на фронті розчищуємо 8 годин: Сапери ЗСУ розповіли про свою роботу

Через великий обсяг площ, що потребують розмінування, саперам вкрай сьогодні не вистачає спорядження. Тому компанія “Київстар” і Благодійний фонд “Повернись Живим” запустили збір коштів на обладнання та пікапи для саперних груп.

Проєкт "Нам тут Жити" має на меті зібрати 175 мільйонів гривень для забезпечення обладнанням інженерно-саперні групи у складі Сил Підтримки ЗСУ, зокрема, і для саперів на запорізькому напрямку.

Павло працює командиром Інженерно-саперного взводу 128 бригади ТрО Дніпра. «Ти звечора збираєш рюкзак, ставиш тротил, потім запальні трубки з детонатором. Ти береш щуп, металошукач. Ти це збираєш, щоб зранку встати, випити каву і поїхати на передній край», - розповідає Павло.

За словами військового, вибухівки вороги заклали так багато, що просуватися нашим вибухотехнікам іноді вдається просунутися лише кілька метрів за день. «Ми зробили 15 кілометрів за місяць проходів. Ще триває розмінування, інженерна розвідка. Це коли йде три сапери на відстані один від одного в 50 метрів без укриття. Вони просто в полі йдуть з металошукачем”, - додав командир Інженерно-саперного взводу 128 бригади ТрО Дніпра.

До війни Павло жодного разу не стикався із вибухівкою. Він працював програмістом, жив у Дніпрі, а на початку великої війни пішов добровольцем захищати Україну. Спочатку був стрільцем, але згодом перекваліфікувався. Зараз вдома на нього чекають дружина та 8-річний син.

“Морально важко, що ти постійно далеко від близьких своїх, дитини. Ти постійно дещо морально подавлений, але хтось із побратимів щось смішне творить і трохи настрій піднімають», - ділиться Павло нюансами своєї служби.

Щоб виходити на розмінування навчатись треба біля року, а потім щодня вчитись на практиці. Він зазначає, що ті, хто хоче вижити і стати спеціалістом, читають додаткову літературу в навчальному центрі.

При цьому, як і в будь-якому університеті, розказують 15%, а все інше вичитують із книжок. Найголовніше для сапера - спокій та увага. Тому в ідеалі працювати у полі треба не більше чотирьох годин на день. Але через ворожі обстріли обстеження одного кілометра буває затягується на десять годин. Сапери кажуть: для ефективного та швидкого розмінування їм украй не вистачає спецтехніки. Аби забезпечити необхідним транспортом та обладнанням 146-ть інженерно-саперних груп у складі Сил підтримки ЗСУ. Наразі спеціалісти потребують міношукачів та іншого обладнання.

«Одна лісосмуга - це вісім годин проходження одного кілометра. Це для того, щоб зробити проход. Я не кажу, щоб всю посадку розмінувати», - додав Павло. Нині, коли все поросло бурьяном, розміновувати ще складніше.

“У В’єтнамі була війна в джунглях. У нас в бур'янах, комарі і кліщі кусають постійно”, - зазначив військовий. Поля всіяні протитанковими та протипіхотними мінами, розтяжками ворог нашпигував лісосмуги. Найнебезпечніші міни - «Медальйони». Через потужність та велику кількість уламків їхнє використання заборонене міжнародними конвенціями, та росіянам це байдуже. Павло розповів, що «Медальйон» має датчик, який реагує на кроки. 2000 осколків розлітаються на 10 метрів суцільне ушкодження - це суцільне ушкодження.

Щодня саперні групи проходять десятки кілометрів полів, які окупанти нашпигували вибухівкою. Їхня робота триватиме роками. Натомість сучасна техніка може її пришвидшити і допоможе зберегти життя військових.