Окупанти катували, а потім розстріляли: У Міноборони вшанували пам'ять талановитого воїна "Малого", який приєднався до ЗСУ у 19 років

19-річний військовослужбовець 93 окремої механізованої бригади Холодний Яр Олександр Гарбуз з псевдо "Малой" особисто знищив близько десятка одиниць ворожої бронетехніки. Під час одного з бойових виходів воїн потрапив у полон до окупантів, рашисти жорстоко катували хлопця, а потім стратили. Юний захисник рідної землі був удостоєний найвищого державного звання Герой України - посмертно. Про природженого воїна розповіли у виданні Міністерства оборони України "Армія Інформ", передають Патріоти України.

Псевдо "Малой" юний воїн, який став на захист України у віці 19 років, отримав з перших днів служби. "Малой" – бо він і справді був невеличким на зріст, та ще й відверто юним. Більшості з піхотинців-холодноярівців він у сини годився, і ставилися вони до нього саме по-батьківськи, радіючи тому, як хлопець на очах мужніє, як охоче опановує солдатські науки, як прагне у всьому бути першим. А згодом, вже у боях, 19-річний козак здобув славу і авторитет серед старших бойових товаришів як "майстер влучного пострілу" із грізної протитанкової зброї, здатний перетворити на металобрухт будь-яку рашистську броньовану "кракозябру", - розповідає про воїна журналіст "Армія Інформ" Сергій Коваленко.

Олександр Гарбуз народився 2 липня 2002 року у селищі міського типу Губиниха Новомосковського району Дніпропетровщини. У 2017 році закінчив 9 класів Губинихської загальноосвітньої школи №2, 2020-го – Перещепинський професійний ліцей за спеціальністю "Робітник фермерського господарства".

"За відгуками викладачів Сашко був справді охочий до роботи на землі, одним із найкращих у вивченні сільськогосподарських техніки та обладнання, і загалом – вихованим, скромним, чемним хлопцем… Він щиро любив свою землю, але мирно її обробляти завадила ситуація у країні, що покликала Сашка до зброї", - йдеться у матеріалі.

20 листопада 2021 року Олександр уклав контракт і став солдатом 93 бригади Холодний Яр. Після курсу підготовки у навчальному центрі, "Малой" став оператором протитанкового ракетного комплексу протитанкового взводу механізованого батальйону.

І юний воїн був дуже ефективним у своїй справі.

"Боєць з позивним "Липа", який у боях під Харковом особисто неодноразово "виводив на позицію" "Малого", свідчить про знищення на його очах вітчизняним ПТРК "Корсар" – чотирьох одиниць ворожої бронетехніки, а командир взводу із позивним "Ілля" говорить, що загальний особистий бойовий рахунок Сашка сягає десятка бойових машин противника", - зазначає видання.

У ніч на 16 березня 2022-го холодноярівці розпочали операцію з захоплення ворожої позиції, звідки рашисти вели по українських воїнах вогонь з танку. Уночі розвідгрупа подолала 12 кілометрів і наблизилася до лісопосадки, яку треба було перевірити.

"Виконати це завдання зголосилися Сашко і старший за віком боєць із позивним "Хакер". Хлопці на очах побратимів пройшли 300-метрову відстань і зникли у хащах, після чого зв’язок із ними було втрачено. За пів години очікування позаду почалися "прильоти" ворожої артилерії, розвідгрупа отримала наказ відступати, проте "Липа" вирішив йти вперед – і за чітко видними на снігу слідами було виявлено сліди боротьби і шапку "Малого"...Згодом окупанти виставили відео з полоненими "нациздами/біндеровцами", і змусили Сашка зателефонувати батькам", - цитують спогади побратимів журналісти.

24 березня українські війська визволили село Гусарівка Балаклійського району Харківської області. Там воїни виявили залишки близько 60 одиниць російської військової техніки й сліди численних воєнних злочинів: руйнувань, пограбувань та вбивств.

Наступного дня, за інформацією місцевих жителів, на одній із вулиць села було виявлено тіло українського військовослужбовця, вбитого пострілами у голову, на його тілі були сліди тортур. Упізнати "Малого" вдалося лише за татуюваннями.

Тіло загиблого воїна додому супроводжував його двоюрідний брат, який також служить у холодноярській бригаді. "Я особисто захопив у полон чотирьох росіян – і жодного з них не убив, бо я розумію так, що, якщо вороги здаються, то вбивати їх не можна… Яка ж падлюка вирішила позбавити життя Сашка? Я не розумію цього – він же дитиною був, був абсолютно беззахисним, був "у повній вашій владі", навіщо ж ви його катували і потім – вбили?" – каже побратим "Малого" "Липа".

У рідному селищі звістка про страшну загибель юного героя приголомшила людей. "Саша виріс у нас на очах. Звістка про смерть такої дитини ніяк не вкладалася у наших головах, двадцять перше століття – живи та радій, але війна принесла таке горе. Саша дійсно своїм вчинком здійснив подвиг, прикриваючи своїх побратимів, переніс тяготи та муки, був застрелений. Він Герой України, який прославив нашу Губиниху, ми, жителі Губинихи, вдячні батькам за виховання сина, співчуваємо рідним та близьким, і також будемо молитися, щоб рідна земля нашому Саші була пухом. Царство небесне. Герої не вмирають!" - цитує автор статті один з коментарів у соцмережі.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Указом президента України №237/2022 від 13 квітня 2022 року солдату Гарбузу Олександру Руслановичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" - посмертно.