"Осколок влучив їй у живіт": Страшна історія 17-річної бандуристки, яку вбили російські окупанти під Черніговом

Вона любила життя, творчість, а у свою останню дорогу взяла бандуру, з якою не розлучалася… Видання "Сусіди Сіті" розповіло історію 17-річної Анни Кушнеренко з Чернігова, яка загинула під час ворожого обстрілу, бо хотіла дістатися батьківського дому, передають Патріоти України.

«Дівчина востаннє була у батьків у Мені за тиждень до вторгнення рашистів. Анна навчалася на другому курсі музичного училища. Жила в орендованій кімнаті. Як і всі її однолітки, спілкувалася з подругами. З ними любила гуляти затишними вуличками Чернігова. Було й перше кохання — її хлопець Віталій, теж менянин, працював у Чернігові. Саме разом з ним та її двоюрідним братом Аня провела останні два тижні свого життя, переховуючись у погребі товариша хлопців. Провели туди світло, облаштували місце для відпочинку, занесли мікрохвильовку, чайник… У перший день війни наважилися рушити до Мени, але не знайшли транспорту».

Про те, що Аня Кушнеренко з Віталієм та двоюрідним братом Андрієм все ж вирішили дістатися Мени, їхні рідні не знали. «Навіть не стурбувало те, що вранці не поговорили з донькою по телефону. А тоді вже десь по обіді мені зателефонувала кума і сказала, що її син в інтернеті натрапив на повідомлення про те, що група людей, які вибиралися з Чернігова, потрапили під обстріл. Є четверо загиблих, серед яких дівчина на ім’я Аня, — розповіла виданню матір вбитої дівчини. — Відомо, що діти йшли пішохідним мостом через Десну. Далі підвезли військові через поля та села і залишили у якомусь селі. Сказали, щоб ішли по прямій до села Анисова.

Пройшли десь кілометрів 5−10. Йшли не організовано, на свій страх і ризик. Десь після десятої ранку підійшли до Анисова, а далі до переправи мали відвезти волонтери на авто. Раптом почалася сильна стрілянина. Анна спочатку кричала від болю, а згодом просто важко дихала. Її занесли до хати ще живою. Осколок влучив їй у живіт, через що ніхто не ризикнув щось робити, поки не прибудуть медики. Потім прибігла місцева фельдшерка, а згодом приїхала «швидка» з Куликівки. Всіх забрали до лікарні, але Аня вже померла…

Хоч і минуло вже понад три місяці від того страшного дня, але ця рана в серці родини назавжди. Єдина дитина в сім’ї, мамина мрія та надія…

«На комп’ютері та телефоні збереглися відео, на яких моя дитина ще жива, усміхнена і щаслива. Там і її концертні виступи, і записи, зняті нею. Аня пробувала писати музику, — додає мама. — Одну пісню написала. Другу, на жаль, не встигла дописати»