Основною темою стане Україна: Польща, Німеччина і Франція збирають саміт "Веймарського трикутника"

Володимир Зеленський, Емманюель Макрон та Олаф Шольц на саміті Східного партнерства у Брюсселі.

"Цими днями стало відомо, що Польща ініціювала саміт «Веймарського трикутника» – об’єднання, до якого окрім Польщі входять також Франція та Німеччина. Очікується, що зустріч відбудеться вже наступного тижня у Берліні. Її не можна оминути увагою не лише через те, що основною темою саміту стане Україна, а дві з трьох держав «трикутника» одночасно представлені ще й у Нормандському форматі, а й через нетривіальність цього формату", - пише політолог Сергій Герасимчук у своєму блозі, передають Патріоти України, та продовжує:

"Попри те, що коли формат започатковувався у далекому 1991 році в основному задля того, щоб Париж та Берлін могли допомогти Варшаві з реформами і допомогти на шляху до Європи, нині його вага і значимість суттєво змінилися.

За великим рахунком, у ході зустрічі за одним столом опиняться чи не основні гравці європейської політики, кожен з яких має свій інтерес, амбіцію і плани. Хоча ці інтереси, амбіції і плани різняться, є надія, що у своїй сукупності зустріч стане корисною для України.

Польська амбіція

Останніми роками Польща увійшла у непросту фазу відносин з Європейським Союзом. Із Брюсселю Варшаві дедалі частіше закидають порушення у державі принципів верховенства права. Погрози скоротити Польщі доступ до європейських фондів, ледь не зірвали бюджетний процес усього ЄС.

Тоді у відповідь на закиди з боку Євросоюзу Польща та Угорщина пообіцяли застосувати вето до нового семирічного бюджету об’єднання. Лише дипломатичні зусилля брюссельських дипломатів та тодішньої німецької канцлерки Ангели Меркель, а також готовність польського прем’єра Матеуша Моравецького (та його угорського колеги – прем’єра Віктора Орбана) до певних поступок, вивели ситуацію із глухого кута.

Правлячу у Польщі партію «Право і справедливість» до того ж часто звинувачують у надмірних симпатіях до європейських ультраправих. Лише кілька днів тому Моравецький брав участь у зустрічі лідерів ультаправих поруч з французькою кандидаткою в президенти Марін Ле Пен, а також представниками ультраправих з інших держав Євросоюзу.

Годі казати: навіть з традиційними і надійними партнерами – Сполученими Штатами – Польща ледь не посварилася. У Вашингтоні польському уряду закидали порушення свободи слова. Лише рішення президента Анджея Дуди застосувати вето на зміни до закону про телебачення і радіомовлення, що у перспективі могли позбавити ліцензії на мовлення головний опозиційний телеканал TVN (який, до речі, перебуває у власності американської компанії Discovery) дещо знизило градус суперечок.

Варшава ключовий гравець на східному фланзі

Разом з тим, коли справа доходить до питання європейської безпеки, до поляків важко висунути звинувачення.

Варшава послідовно виборює статус ключового безпекового актора на східних флангах ЄС та НАТО і доводить свою ефективність.

Ще у 2019 році Варшава суттєво збільшила свій оборонний бюджет і довела його до позначки у 2% ВВП, як того вимагав тогочасний президент США Дональд Трамп.

Польща також проявила себе, коли стримала гібридний тиск Росії та Білорусі, що намагались скористатися мігрантами в якості «тарану» кордонів Євросоюзу. В Брюсселі це помітили, надали полякам підтримку та посилили тиск на Мінськ.

Польща також послідовно підтримувала Україну на шляху до НАТО, завжди голосно і відкрито говорила про російську агресію проти України, підтримувала Київ на багатьох міжнародних майданчиках.

Нині голос Польщі у безпековому вимірі ще сильніший, адже з 1 січня вона розпочала річне головування в Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Нині Варшава намагається посилити свою підтримку Україні, а разом з тим, посилити й свій голос у Європі при формуванні безпекового порядку денного. Це дозволяє одночасно відсунути на задній план проблеми у відносинах Варшави з Брюсселем, справедливо претендувати на вдячність Києва і головне: демонструвати «старій Європі», що сідаючи за один стіл з президентом Франції та канцлером Німеччини польський президент говорить не лише про польські інтереси. Він представляє інтереси Центральної і Східної Європи і дбає про безпеку і стабільність на континенті.

Німецький інтерес

У Німеччині ситуація дещо інша. Якщо Польщі важко закинути надто низьку увагу до безпекових питань на Сході Європи, то Берлін віднедавна опинився під шквалом критики на свою адресу.

Німеччину звинувачують у національному егоїзмі, що призвів до побудови скандального газогону «Північний потік–2».

Німецький уряд критикують за блокування постачання озброєнь до України і надмірну відданість «Остполітік» – політиці спрямованій на збереження та поглиблення співпраці з Росією.

Усі ці претензії впали на плідний ґрунт уявлень про те, що Німеччина перетворила Євросоюз на інструмент досягнення власних інтересів Берліна.

Відтак нині уряд Олафа Шольца опинився у скрутній ситуації. Для того, щоб лишатися локомотивом європейської інтеграції та утвердження ЄС як самостійного і потужного гравця на міжнародній арені замало бути «банкоматом» Євросоюзу.

Треба ще й покладатися на довіру партнерів – у тому числі і з Центральної Європи. А такої довіри бракує. Невиразна позиція Німеччини на тлі зростання загрози подальшого наступу Росії лише підлила олії у вогонь.

Тож канцлеру Шольцу хотілось би продемонструвати, що хоча Берлін і підтримує контакт з Москвою, думка Центральної Європи для Німеччини теж важить. Якщо для цього треба зібрати саміт «Веймарського трикутника» – Берлін буде до цього готовий.

Понад те, аби знизити емоційну напругу і не виглядати «адвокатом Путіна» уряд Німеччини, ймовірно, погодиться на посилення підтримки держав регіону. Навіть якщо це буде невійськова підтримка – дипломатія «чекової книжки» теж має свої плюси.

Французьке бачення

У Парижа свої резони. Президент Емманюель Макрон не приховує своїх амбіцій стати головним у формуванні зовнішньої політики ЄС. Це амбітне завдання, але й умови нині сприятливі.

Новий німецький уряд, якому забракло дипломатичної майстерності і наполегливості Ангели Меркель, зараз в ситуації, коли він мусить радше виправдовуватися. Це не найкращий трамплін до лідерства. Франція ж, натомість, має ще й додаткові атрибути лідера – адже саме зараз вона головує у Євросоюзі.

Є у президента Макрона й додаткові причини для активності. Вже невдовзі на нього чекають президентські вибори і саме зараз гарна нагода показати лідерський потенціал французькому виборцеві.

Засідання «Веймарського трикутника», відновлення роботи Нормандського формату, будь–які здобутки на міжнародній ниві можна було б трансформувати у електоральні дивіденди.

Все це разом дає підстави сподіватися на конструктивний підхід і плідний внесок Франції у роботу «Веймарського трикутника».

Українські сподівання

Видається, що Україна лише виграє від того, що головуюча у ЄС Франція, економічний лідер Євросоюзу – Німеччина та безпековий лідер східного флангу ЄС та НАТО – Польща за одним столом обговорюватимуть ситуацію в Україні.

Однак для того, щоб цей виграш був повним Києву треба, щоб справа не обійшлась обговоренням ситуації.

Від лідерів «Веймарського трикутника» Україні потрібна підтримка і допомога. А для того, щоб їх отримати українська дипломатія має підтримувати польські амбіції, розуміти і враховувати німецькі інтереси та брати до уваги французьке бачення.

Тоді ефективність наших зусиль у стримуванні Росії буде лише посилена, а «Веймарський трикутник» поруч з «Люблінським трикутником» (з Польщею та Литвою), «Асоційованим тріо» з Грузією та Молдовою та «малим альянсом» з Польщею та Британією, стане додатковим інструментом досягнення українських інтересів і відстоювання української Держави".

Повістки приносять комунальники та залишають у дверях військові: Адвокат пояснив, чи це законно

неділя, 29 січень 2023, 21:30

У соціальних мережах обговорюють відео, на якому люди у військовій формі прикріпляють повістку прямо на вхідні двері квартири. Після цього вони фотографують її на телефон і йдуть. Сайт ТСН.ua з’ясовував наскільки правомірні такі дії співробітників цен...

Ще один нардеп від ОПЗЖ складає мандат, - ЗМІ

неділя, 29 січень 2023, 20:28

Народний депутат від забороненої партії ОПЗЖ Олег Волошин написав заяву про складання депутатського мандату. Про це повідомили джерела УП, передають Патріоти України. Співрозмовники видання підтвердили, що Волошин складає мандат. Раніше джерела УП пові...