"Під кінець року активні бойові дії досить зменшаться... Війна закінчиться наступного року виходом на наші кордони", - начальник ГУР Міноборони

За крайніми розрахунками військової розвідки України перші видимі результати передачу на фронті очікуються вже у серпні

Про плани Путіна на Україну, переворот у Росії, ядерну загрозу, напад Білорусі, зітнкнення НАТО та РФ і завершення війни - в інтерв'ю "РБК-Україна" розповів начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов, передають Патріоти України.

З кінця минулого року західні медіа та політики прямим текстом стверджували, що Росія готує широкомасштабне вторгнення. У верхівці української влади це переконання розділяли одиниці, принаймні публічно.

Чи не єдиним її представником, хто відкрито та із деталями попереджав про нову кремлівську агресію був Кирило Буданов. У свої 36 він уже має звання генерал-майора та керує одним із ключових органів у всій силовій вертикалі – воєнною розвідкою.

Начальник ГУР МО виділяється на фоні своїх колег відкритістю до медіа та гостротою формулювань на адресу країни-агресора і її керівництва. І це не залишилось непоміченим. Минулого тижня Слідчий комітет РФ після чергового інтерв'ю відкрив проти Буданова справу за нібито "погрозу вчинення терактів".

Не виключено, що після розмови з РБК-Україна до "справи" додадуть ще кілька епізодів. Про усунення Путіна, розвал Росії та повернення усіх наших територій – дивіться та читайте нижче.

– Пане Кириле, дякую перш за все, що погодилися на розмову з нами. І хочемо почати з нашої великої перемоги – це звільнення острова Зміїний. За вашими очікуваннями, чи це вже фінальна крапка у битві за Зміїний?

– Якщо ви згадаєте минулі півтора місяця, то я про це вам казав, що Зміїний острів буде звільнено. Абсолютно відкрито про це заявляв і ось ви бачите результати тих моїх слів.

На даному етапі це фінал. Що буде далі, покаже час. Але певен, що ми, я тоді сказав, звільнимо острів – ми його звільнили і зараз ми його утримуємо.

– Чи наближає деокупація острова вирішення продовольчої кризи і забезпечення експорту нашого зерна через Чорне море?

– Безумовно, це необхідний крок в цій справі, без цього було неможливо. Це я теж, в принципі, неодноразово пояснював.

– Ті ідеї, які наші партнери зараз виголошують з цього приводу, наприклад, що Греція надасть спеціальні судна, але при цьому не буде військової підтримки і конвоїв для цього зерна. Чи цього достатньо? На якому етапі зараз ці перемовини?

– По цих питаннях я утримаюсь поки від відповіді. Що пропонують інші країни? Будь ласка, хай пропонують, нехай приймаються рішення, але я як стояв на своїй позиції, так і залишаюсь. Ніхто крім нас самих наші проблеми вирішувати не буде.

– Після звільнення острова Зміїний ми бачили жахливий терористичний акт – обстріли ракетами Одещини, де загинули понад два десятки людей, на жаль. Як ви думаєте, такі дії РФ з чим пов'язані? Це залякування населення, намагання нас схилити до капітуляції чи просто неточність їхньої зброї та криворукість?

– По-перше, ці фактори абсолютно між собою не пов'язані. Взагалі питання чому Росія останнім часом так сильно активізувала використання ракет має досить просту відповідь, як не дивно. Ніякої конспірології або якихось далекоглядних планів тут немає.

Змінився керівник, як вони кажуть, "спеціальної воєнної операції" в Україні, ним став командувач повітряних сил. Він вміє воювати бомбардувальниками та ракетами, ось він робить те, що вміє. Так що тут досить легка відповідь, як це не дивно.

Друге, Росія чітко розуміє, куди плюс-мінус будуть потрапляти їх ракети. Так, є питання щодо їх невисокої точності, але вони розуміють, що це будуть удари по цивільному населенню. Їх абсолютно це влаштовує, абсолютно повністю, можете навіть побачити це по офіційній риториці, що вони кажуть, – в принципі не сильно то й виправдовуються.

На даному етапі існування, Росія – це просто монстр з ядерною дубинкою, який загрожує не тільки Україні, а й всьому цивілізованому світу. І допоки це питання не буде глобально вирішено, такі випадки будуть все в нових і нових країнах.

– Пам'ятаю, що в перші місяці цього вторгнення ми всією країною рахували, скільки у Росії залишилося ракет, щоб бити по нам. Я так розумію, що це в принципі вже неактуально, тому що вони зараз відстрілюють свої старі запаси набагато менш точної зброї, які в принципі досить невичерпні. Чи ні?

– Що змінилося якраз після зміни їхнього командувача? Це активне масоване застосування дальньої бомбардувальної авіації, зокрема, літаків Ту-22М3, які використовують здебільшого старі радянські ракети.

Це не просто старі радянські ракети Х-22, це ракета, яка була призначена для нанесення ядерних ударів. Тому у неї показник точності плюс-мінус кілометр – це взагалі було нормально. Вона призначена для нанесення ядерних ударів, а вони стріляють звичайною боєголовкою.

Ось і вся відповідь. Вони в принципі не мають тієї точності, яку хотіли б мати.

– А щодо кількості цих ракет? Чи є сенс рахувати їх?

– Я утримаюсь від відповіді. Нам це відомо, але це не для розповсюдження.

– В принципі, ця ракетна загроза з нами буде ще довго?

– На жаль, вона є на даному етапі.

– З приводу "ядерної дубинки", якою лякає Росія весь цивілізований світ. Як ви думаєте, чи це просто залякування, чи можуть бути якісь фактори, при яких Путін все-таки натисне червону кнопку?

– Дивіться, з позиції логіки розмовляти чи вибудовувати якусь думку, чи може Росія щось зробити, це взагалі нікчемна справа, вони не користуються логікою. Це перше.

По-друге, чи можуть вони використати? Ну, в теорії можуть. Але чи використають вони цю зброю? Ні, не використають, найближчим часом точно ні.

Я казав це давно, коли почалися ці панічні настрої, і зараз вам кажу. При всій офіційній ворожій риториці і заяв на кшталт, що "ми зараз в радіоактивний попіл весь світ зітремо", вони чітко розуміють, що використання ядерної зброї просто пришвидшить розпад Росії.

– Ще одна є у нас ядерна загроза – це окупована Запорізька АЕС. Що там наразі відбувається? МАГАТЕ каже, що у них немає доступу до вимірювання необхідних показників.

– Я не є членом МАГАТЕ і не можу прокоментувати їхні дії та їхні заяви. Зі свого боку можу сказати наступне – що це елемент ядерного шантажу, причому, як я казав, не тільки України, а всього цивілізованого світу. Можливо, навіть не тільки цивілізованого. На станції насправді незрозуміло, що коїться, і це в будь-який момент в теорії може призвести до серйозної катастрофи.

– Західні країни продовжують говорити, що плани Путіна на Україну – це загарбання якомога більшої частини території. При цьому риторика ворожа зараз нібито змінюється до того, що їм достатньо буде Донбасу. Як ви думаєте, що з цього найбільше відповідає дійсності? Чи вони досі хочуть загарбати якомога більше і скинути політичне керівництво України? Чи змінюють свої плани по ходу?

– Я в принципі не орієнтуюся, скажімо так, на заяви когось з якихось країн. Ми орієнтуємося на свою власну інформацію. Ще раз нагадую, що саме ми були першими, хто сказав що і як буде відбуватися. Тому з повною відповідальністю можу вам заявити, плани Росії – це повне знищення України, абсолютне повне.

А будь-які інсинуації на рахунок того, а, можливо, їм вистачить Донбасу, я попрошу мені навіть такі питання не ставити. Ми не будемо торгувати територіями.

– Нещодавно була опублікована розшифровка розмови буквально за кілька днів до великого вторгнення Росії між паном Макроном та Путіним, де він вчергове підтвердив тезу, що не вважає українську владу легітимною. Чи ви бачите досі у російського керівництва плани щодо знищення військово-політичної верхівки України?

– Я ж вам сказав, завдання Росії – це повне знищення української державності. Це одна зі складових, яка для цього необхідна.

– В принципі, для того, щоб спробувати цього досягти, їм як мінімум, напевно, доведеться проводити загальну мобілізацію. Як ви думаєте, чи це можливо в осяжній перспективі?

– По-перше, у них іде прихована мобілізація, це триває вже досить тривалий проміжок часу. Буде потрібна загальна – тоді потрібно буде якось дати відповідь навіть з промитим мозком суспільству російському, а нащо мобілізація, коли все йде за планом? Це політично важко буде для них

– Якісь протестні настрої серед звичайних росіян через санкції, втрати від цієї війни ви вже бачите чи ні?

– Ні, і їх не буде.

– Чому?

– Тому що Росія здебільшого підтримує всі ці дії. Це насправді так, не треба думати, що один Путін такий поганий, а всі інші просто не знають, що робити. Знають, дуже чітко знають і розуміють. Можливо, це наслідок довготривалої пропагандистської роботи з ними.

Тут можна багато сперечатися, чому так, але це факт, це є так. Росіяни здебільшого підтримують все, що тут робиться, а також нанесення ударів по житлових приміщеннях. Це ж зараз не важко, у нас XXI століття, відкрийте їхні пабліки, просто коментарі почитайте, що вони там пишуть. Це ж не пише Путін або Патрушев, до прикладу, ні.

Вони це підтримують, тому жодних протестних настроїв там не буде.

– І серед політичної та економічної еліти на це також не варто сподіватися?

– Економічна еліта досить сильно від цього постраждала, але вона буде чекати слушного моменту. Самі створювати вони його не будуть.

– Слушного моменту?

– Слушного для правильної зміни (очільника Кремля, – ред.). Як то кажуть, "преемственности".

– Якраз хотів спитати, які ви бачите можливі сценарії усунення Путіна? Це переворот, якась хвороба його? Чи дійсно він хворий, ми досі не знаємо.

– А чи живий Путін зараз? Риторичне питання.

– Чи знаєте ви?

– Я теж утримаюсь від цього.

– Просто в мене наступне питання було, як може померти Путін, тепер навіть не знаю…

– Ну, а я звідки ж знаю. Можливі виключно два варіанти, чим все це закінчиться.

Перше, це наступник Путіна зупиняє основні дії, не тільки в Україні, а в багатьох куточках світу. І каже: "Знімайте, будь-ласка, з Росії всі накладені санкції, вибудовуємо нові стосунки. Росія тут ні до чого, виключно була людина, яка керувала до цього державою, і це його особисті проблеми, він маніяк".

– Як зі Сталіним було.

– Ну так, десталінізація – депутінізація. Ну і в усьому звинувачують його. Інший варіант – це просто розвал Росії на кілька частин, на три і більше.

– Чи бачите попередньо можливі фігури цього "преемника"?

– Цей процес якраз зараз триває.

– Це якась підкилимна боротьба?

– Дуже сильно підкилимна. Башти Кремля мають між собою знайти якийсь консенсус. А це важко.

– Чи можемо назвати цих людей?

– Ні, не треба заважати цьому процесу.

– Як ви думаєте, те, що зараз відбувається з Білоруссю і з цими 7 батальйонами чи БТГр, які стоять у нас на кордоні, це залякування? Чи вони зрештою все ж таки готуються до того, щоб в слушний момент завдати нам удару.

– А про які саме батальйонно-тактичні групи ви говорите?

– Скільки зараз знаходиться білоруських військ та російських на території Білорусі біля нашого кордону?

– Російських? Взагалі мізерна кількість, абсолютно мізерна.

– Ми не бачимо трендів нарощування для того, щоб створювати загрозу?

– Не ми не бачимо, а їх нема.

– Чи планують вони…

– Це абсолютно планові заходи білоруської армії, які вони проводять. Ми знали про них за два з половиною місяці точно до того, як почалися перші дії. На даному етапі загрози від білоруської армії для України не існує.

– В найближчій перспективі?

– В найближчій не буде. Як тільки вона з'явиться, повірте, ми будемо майже в ту ж мить про це знати.

– Чи може якимось чином криза довкола Калінінграду вплинути на подальший перебіг подій і нашої війни, і в принципі того, що відбувається на континенті? Чи можливе в результаті зіткнення, пряма конфронтація країн НАТО та Росії?

– На жаль, окрім медійної складової, ніякої кризи тут нема. Це прикро визнавати, але це правда.

– Чому? Тому що НАТО не готове до цього чи Росія не готова?

– Я б сказав, що ніхто до цього не готовий.

– Що у нас зараз, за вашими даними, відбувається на Сході? Тому що ми бачимо уривки офіційних зведень і не до кінця зрозуміло, чим саме все це може закінчитися. Чи зможемо втримати Донбас?

– Питання має бути не чи зможемо ми поки що утримати Донбас, а коли ми звільнимо окуповані території. Ну, тут давайте трошки зачекаємо, я ж казав, що влітку, в серпні ми маємо побачити якісь кроки з нашого боку. Потім ближче до зими це все має трошечки спинити, сповільнити темпи.

Вони й так сповільнені, насправді, росіяни наступають виключно на двох ділянках місцевості. У них немає сил і засобів для широкомасштабного наступу, нема темпів наступу, все це втрачено.

З іншого боку, у нас так само досить важка ситуація. Важко нам перейти в контрнаступ в цій ситуації, ми в багатьох аспектах залежимо від кількості і якості зброї, яка у нас є. Це все аспекти, які впливають на відповідь на дане питання. Але ще раз кажу, операція буде продовжуватися до повного звільнення української території.

– Озвучені нещодавно паном Байденом на саміті країн НАТО об'єми поставок до нашої країни саме важкої зброї. Чи її буде достатньо, щоб перейти в контрнаступ?

– США є нашим стратегічним союзником, і ми вдячні їм за ту допомогу, яку вони нам надають. Але обсяги зброї, які до нас надходять, на даному етапі все ще залишаються недостатніми для остаточного звільнення територій. Це все виправляється, але для цього потрібен час.

– Тобто питання тільки в часі? Не у політичній волі союзників, а саме в бюрократичних якихось проволочках для прийняття рішень і так далі?

– Я вважаю, що зараз питання виключно в часі.

– Ви також постійно повторюєте тезу, що кульмінації ми досягнемо у серпні.

– Ні, ви неправильно трактуєте мої слова. Я сказав, що в серпні ви побачите, весь світ в принципі побачить перші перемоги України.

– Ви казали, що перелам буде у війні.

– Перший перелам.

– І як він може виглядати?

– Ви хочете, щоб я зараз розкрив всі плани, щоб ворог прочитав і підготувався? Так ви це собі уявляєте?

– Просто хочу розуміти, на чому базуються ваші очікування.

– Риторично вам відповім. Якщо ви аналізуєте мої вислови, чи побачили ви, щоб я хоча б раз помилився?

– Ні.

– Тому чекайте.

– З приводу контрнаступу в загальному хотілося б ще уточнити таку тему. Наскільки я розумію, ваше відомство в тому числі відповідає за організацію партизанського руху на окупованих територіях. Наскільки, за вашими оцінками, в принципі це успішно розвивається?

– Підготовка йде, наскільки вона буде успішна, покаже тільки час. Ну як я вам можу сказати, оцінити, як пройде, наприклад, післязавтрашній день? Гарно чи погано він пройде? Всі готуються, коли настане цей день, от тоді можна буде оцінити, чи ефективно працювали, чи недостатньо ефективно, чи взагалі неефективно.

– Я скоріш до того, що ми будемо тільки нарощувати ці зусилля і що окупантам зовсім буде несолодко на нашій землі?

– Їм і зараз несолодко, але є інша проблема. Чим більше наше населення знаходиться під режимом окупації, тим важче самому населенню, ментально важче.

Насправді зараз на багатьох окупованих територіях чи не єдиним таким символом того, що їх поєднує з вільною Україною – це є робота поштарів, поштової служби. Особливо для пенсіонерів, які розносять їм пенсію. Тому що інтернет блокований, телебачення – самі розумієте, новини їм доводить виключно російська пропаганда.

Я інколи особисто читаю, що на окупованих територіях друкують, що показують їм. Там все вже, всі втекли, зброї немає, усі всіх кинули, Росія тут назавжди і все в такому ключі.

– Коли деякі наші політики дозволяють собі розповіді, "інсайди" про те, що ледве українські війська вже не стоять на чотирьох вулицях Херсона, як ви думаєте, чи так можна робити? Це ж навпаки деморалізує людей.

– Як я буду коментувати висловлювання якоїсь іншої посадової особи? Якщо він вважав правильним зробити саме так, мабуть у тієї в загальному розумінні особи є якісь на це аргументи. Я так не кажу.

– Як за вашими даними, чи все ж таки готуються окупанти на новоокупованих територіях в Херсонській і Запорізькій областях до якихось "референдумів"?

– Готуються на 11 вересня.

– На 11 вересня все-таки буде?

– Ну, що значить буде? Вони готуються. Ви маєте розуміти, що між підготуванням і фактом це, як то кажуть, довгий шлях, і чи приведе він саме до тієї мети, до якої вони готуються, покаже тільки час і наша вся робота.

– І чи там вже визначений сценарій? Це приєднання до Росії чи створення квазіреспублік?

– От саме цікаве, що до кінця ні. Вони готуються до приєднання, але паралельно з цим є інші варіанти. Створення нових "народних республік", створення однієї великої "народної республіки", приєднання великої території до Росії, приєднання окремої території до Росії – це все буде вирішуватися, як і завжди в Росії, в останній день.

– А які зараз настрої на тих територіях, які вже окуповані понад вісім років? Ми бачимо, що там час від часу відбуваються протести через невиплату заробітної плати, через те, що чоловіків всіх забирають, нібито мобілізують і так далі. Чи можна там очікувати якогось соціального вибуху, який допоможе нам?

– Ще раз вам кажу: ніякого дива ніде не станеться. Виключно важкою кропітливою роботою можливо досягти результату. Ніхто сам по собі нічого не зробить, ніхто в світі для нас просто так теж нічого не зробить. Якщо не зробимо ми самі, ніхто інший за нас роботу не зробить.

– Ще із хороших новин останнього часу це був найбільший з 24 лютого обмін полоненими. Як у нас просувається робота на цьому напрямку?

– Давайте так, ми прикладаємо максимально зусиль для того, щоб усі люди були звільнені. Створений координаційний штаб, який я очолюю, але в нього входять представники дуже багатьох структур, відомств, представники влади, представники народних депутатів і так далі. Загальною роботою, я певен, що ми досягнемо значних результатів.

– Ще ГУР займається міжнародним напрямком, і ми розуміємо, що Росія вочевидь зараз намагатиметься перевести фокус з України на якісь інші ділянки. Бачили, що відбувається у Лівії, можливо загострення, про це говорив один з очільників Хорватії, на Балканах найближчим часом, боснійська криза. Як ви думаєте, чи є тут ризики для нас?

– Щодо ситуації на Балканах, там досить складна ситуація можлива, починаючи з осені, але я сподіваюся, що різких змін все ж таки вдасться уникнути. Керівництво країн того регіону теж розуміє, чим все це може скінчитися, і докладає максимум зусиль, щоб жодного кровопролиття там не сталося.

Стосовно Лівії. Теж трохи некоректна така аналогія, тому що війна в Лівії триває вже дуже багато років.

– Якщо говорити про загострення.

– Що ви маєте на увазі під загостренням?

– Захоплення парламенту, те, що бачимо по зведенням.

– Ну і що з того. А те, що там країна розділилася, це ж нікого вже не дивує, мабуть. Це не те загострення…

– Це не переключить фокус від України?

– Ні, абсолютно, такі загострення по світу досить часто з'являються. Взагалі всюди, де є Росія, там якісь проблеми, в принципі це тенденція, і це сама модель існування російської держави.

Вони можуть існувати виключно коли вони ядерний монстр з дубиною і створюють проблеми десь у світі. Потім виходять з якимись пропозиціями щодо вирішення того чи іншого конфлікту, і таким чином намагаються бути суб'єктами якихось світових процесів. Ось і все.

– Яка, на вашу думку, роль Китаю у цій війні? Вони начебто офіційно притримуються нейтралітету, при цьому час від часу так само від західних партнерів чуємо, що насправді допомога Росії є. Чи вона велика і чи вона може збільшитися з часом, що завдаватиме нам більше проблем?

– На даному етапі все ж таки я б сказав, що позиція Китаю більш нейтральна в цьому питанні.

– Тобто нам не варто боятися, що в подальшому вона зміниться в більш негативний для нас бік?

– В подальшому це про який проміжок часу говорите?

– Наприклад, до кінця року. Ми ж постійно оперуємо цими термінами.

– До кінця року, думаю, що не варто. Але це моя зараз особиста думка, базуючись на ситуації станом на зараз.

– Тоді, якщо ви дозволите, останнє запитання. Ми постійно говоримо про часові проміжки: серпень – перший перелам…

– Перші видимі результати.

– А під кінець року, я так розумію, завершення активної фази, яка відбувається зараз?

– Під кінець року, скажімо так, стан, в якому активні бойові дії досить зменшаться. Але це не буде ще кінцем, треба вірно розуміти те, що я кажу.

– Якраз і хотів уточнити. Що саме в вашому розумінні буде кінцем?

– Це вихід на кордони станом на 1991 рік, це буде кінцем цієї всієї авантюри, яку Росія зробила.

– Коли це може статися і що для цього потрібно?

– Наступний рік, я так вважаю.

"Поінформував про ситуацію на фронті, ядерний тероризм РФ на ЗАЕС": Зеленський провів переговори з Макроном

вівторок, 16 серпень 2022, 19:14

Президент України Володимир Зеленський і президент Франції Еммануель Макрон 16 серпня провели нову телефонну розмову. Вони обговорили ситуацію в Україні, зокрема небезпеку дій ЗС РФ на захопленій Запорізькій АЕС. Про це Зеленський повідомив у своєму Tw...

Захоплення пів України і навіть вбивство Зеленського: У Washington Post опублікували секретні плани Путіна перед вторгненням

вівторок, 16 серпень 2022, 18:33

У жовтні 2021 року США вже розуміли, що Росія готує напад на Україну, і намагалися переконати союзників і президента Володимира Зеленського у реальності ризику. Плани президента РФ Володимира Путіна були дуже зухвалими і передбачали захоплення більшої ...