"Під олігархами захитається все": Арестович детально розповів про санкції від РНБО і не тільки (відео)

Рада нацбезпеки та оборони 19 березня ввела чергову низку санкцій. Під них потрапили скандальні ексвисокопосадовці часів Януковича. Є ймовірність, що тепер боятись варто й олігархам. Речник української делегації у Тристоронній контактній групі Олексій Арестович розповів про все детальніше, передають Патріоти України.

Про санкції РНБО

Вишенькою на торті засідання РНБО, яке відбулось 19 березня, стало рішення про санкції проти президента-втікача Віктора Януковича, Миколи Азарова та інших його поплічників. Чи очікувано це та що буде далі?

Те, що відбувається – це системно та послідовно. Почалося все з закриття 3 телеканалів (які пов`язують з Віктором Медведчуком – ред.). Це була перша інформаційна бомба.

Зараз ми працюємо не в режимі інформаційної бомби, а в режимі сталої системної політики. Вона полягає в тому, що, як сказав президент у своєму відеозверненні, Україні дає здачі. Він додав, що ми ізолюємо усіх, хто намагається загрожувати нашій незалежності.

Як би не намагалися політичні противники України казати, що це наступ на свободу слова чи інвестиційну привабливість України – це не так. Це послідовні дії щодо захисту безпеки і оборони.

Нам докоряли, мовляв, санкції ввели, а доказів щодо телеканалів не було. Потім ті самі ж люди запитують, чому досі не введено. Користуючись нагодою, скажу – тому що має бути підстава.

РНБО – колективний відповідальний орган. Він діє послідовно, застосовуючи оперативні заходи, які здійснюють спецслужби, правоохоронні органи. Коли є достатньо інформації для того, щоб запровадити санкції – їх вводять.

Щодо інформування суспільства, то воно не може відбуватися в тому об'ємі, який є в РНБО. Річ у тім, що багато чого там відбувається таємно. Дозвольте зазначити, що в РНБО представлене вище військово-політичне керівництво України. Зловживання унеможливлюються тим, що різні особи з різним політичним забарвленням приймають колективне рішення на користь України. Це працююча схема, орган – і добре, що він працює.

Про ставлення Росії до переговорного процесу

Як ви думаєте, якою є і буде відповідь Кремля та особисто Путіна на Донбасі після того, як у його кума Медведчука в Україні вирвали інформаційне жало – телеканали. Як помститься Росія?

Подивимося. Тут не треба гадати, а треба дивитися, що вони роблять. Що я бачив під час засідань ТКГ і засідань політичних радників – Росія не виходить з перемовного процесу. Їм потрібно це, вони взагалі жахаються цієї перспективи, як тільки з'являється найменший натяк.

Наприклад, коли вони в політичну підгрупу ввели Майю Пирогову, яка засуджена в Україні заочно за терористичну діяльність. Українська делегація, аби краще порозмірковувати, вийшла на декілька хвилин, російська сторона дуже жваво це обговорювала. Вони сказали: "Все, ніякої Майї, продовжуємо перемовини". Було зрозуміло, що їм це потрібно.

А чому? Маніпулювати нами?

Маніпулювати нами, спробувати маніпулювати Францією, Німеччиною, Сполученими Штатами. Однак якщо вони вийдуть, це однозначно найгірший варіант для них, тому що буде мовитися вже не про збереження санкцій, а про посилення.

Зважаючи на останні тенденції в російсько-американських відносинах, це взагалі загроза №1. Байден назвав Путіна вбивцею, а це вже не холодна, а крижана війна. І вони це чудово знають.

Я вважаю, однією з причин, чому вони ведуть перемовини, є спроба зняти з себе санкції. Однак наражатися на новий санкційний тиск або подальшу дипломатичну ізоляцію вони точно не збираються. Це видно навіть в реакціях цих людей, коли за ними спостерігаєш через екран.

Поки не видно, щоб вони виходили з цього процесу. І в подальшій ескалації вони не дуже зацікавлені. Я думаю, що подражнити нас, створити відповідний емоційний фон – це так. Зробити це елементом тиску.

Як останнім часом всі говорять, що завтра почнуть бомбити Київ – це просто нагнітання, тому що до кінця березня мають бути представлені ці кластери – пропозиція Франції і Німеччини щодо подальшого врегулювання конфлікту. І от вони (Росія – ред.), як я розумію, хочуть зайняти стабільну перемовну позицію.

Маю одну вашу цитату: "Путін воює не за бізнес. Україна не розуміє, чи послуговується Росія, коли воює з Україною. Цей конфлікт ніколи не закінчиться, бо він – за спадщину Київської Русі".

Це правда, але питання в тому, як саме перебігає цей конфлікт. У держави є 4 інструменти:

• військовий;
• дипломатичний;
• інформаційний;
• економічний.

Я думаю, що протистояння з Росією – питання найближчих 10 – 15 років щонайменше. Можливо, більше. Однак воно може не відбуватися військовим шляхом. За кожним пострілом стає перспектива загибелі українського військовослужбовця або громадянина України – мирного мешканця.

Наша влада – президент Зеленський, глава Офісу Президента, Міністерства закордонних справ, вся РНБО і так далі – вони розуміють перспективи того, що відбувається в російсько-українських відносинах. Бог послав сусіда, називається.

Однак ми можемо протистояти, використовуючи дипломатичну, інформаційну, економічну силу. У такий спосіб відстоювати наші національні інтереси, протидіяти російському впливу на нас, гібридним загрозам, не втрачаючи військовослужбовців.

Це перемир'я, яке ми досягли, воно тривало 6 місяців і показало, що це можливо. Мало хто вірив. Зараз питання в тому, щоб всі повернулися до повного і всеосяжного припинення режиму вогню. Тим паче, що певні підстави для цього є. Я не скажу, що цього буде легко досягнути і це вдасться, але є підстави, і ми намагаємося їх використати.

18 березня Дмитро Козак – уповноважений представник президента Росії – сказав: "Так, ми ще раз підтверджуємо, що режим має зберігатися. Ніякої стрілянини не має бути. Готові приймати відповідні заходи".

Тобто, все, що відбувалося зранку, 19 березня, це провокація?

Ми не можемо виключати 2 речі.

• Перша гіпотеза, що вони грають гру, а насправді віддають накази стріляти. Може бути і таке.
• Друга – просто не дійшов наказ до виконавців. Можливо, це ексцес виконавців.

Ті, хто стояли з тієї сторони на позиціях, не чули, що казав Козак?

Просто російські снайпери говорять: "Ну, Козак казав, а насправді українці вбили нашого, давай помстимося".