
Російський правитель Володимир Путін критично потребує підтримки Китаю, проте водночас побоюється опинитися у повній залежності від Пекіна, через що намагається використовувати контакти зі США як геополітичну противагу. Таку оцінку підсумкам тристороннього саміту в китайському Шеньчжені дала політологиня та експертка з питань Росії Ханна Нотте під час розмови із шеф редактором видання BILD Паулем Ронцхаймером, передають Патріоти України.
За словами аналітикині, ключовою цінністю цієї міжнародної зустрічі для російської сторони стала сама можливість отримати майданчик для прямого спілкування з президентом США Дональдом Трампом. Окрім загальних заходів на полях саміту АТЕС, Трамп і Путін провели окрему двосторонню зустріч, після якої, за свідченнями радників, глава Кремля перебував у винятково піднесеному настрої.
Ханна Нотте припускає, що під час цих переговорів Путін знову озвучив американському лідерові свої вимоги щодо перегляду європейської системи безпеки. Показово, що невдовзі після розмови з очільником Кремля Дональд Трамп зателефонував європейським політикам і заявив, що Росія нібито прагне миру. Експертка зазначає, що такий розвиток подій свідчить про те, що російській стороні вдалося провести певну роботу з переконання під час особистого контакту.
Водночас, на думку політологині, Путін переслідував на саміті в Шеньчжені ще одну стратегічну мету, безпосередньо пов’язану з Китаєм. Від початку повномасштабної війни проти України економічна залежність Росії від Пекіна стрімко поглибилася. Зокрема, у період із 2020 по 2024 рік товарообіг між двома країнами зріс удвічі, що суттєво змінило баланс сил у відносинах Москви та Пекіна.
Експертка навела конкретні показники цієї асиметрії: на сьогодні понад 40 відсотків усього російського імпорту надходить саме з Китаю, включно з критично важливими компонентами, які використовуються у російському військово промисловому комплексі. Крім того, понад 35 відсотків експортних доходів Російської Федерації також формуються завдяки торгівлі з китайською стороною.
Такий рівень економічної прив’язки до одного партнера викликає дедалі помітнішу нервозність у російських владних колах. За словами Нотте, принаймні серед частини російської еліти наростає занепокоєння через втрату маневреності та надмірний вплив Пекіна. Саме тому Кремль прагне продемонструвати, що не орієнтується виключно на лідера Китаю Сі Цзіньпіна.
У цьому контексті показова відкритість Путіна до діалогу з Дональдом Трампом слугує прямим політичним сигналом для китайського керівництва про те, що Москва не хоче потрапити у цілковиту залежність від східного сусіда. Політологиня підсумовує, що окрім спроб налагодити лінію взаємодії зі Сполученими Штатами, у Кремля наразі залишається вкрай мало реальних інструментів, здатних зменшити дисбаланс у відносинах із Китаєм.
Російський правитель Володимир Путін критично потребує підтримки Китаю, проте водночас побоюється опинитися у повній залежності від Пекіна, через що намагається використовувати контакти зі США як геополітичну противагу. Таку оцінку підсумкам тристоронн...
Перша леді США Меланія Трамп висловила сподівання, що Україна та Росія зможуть досягти домовленості про нове припинення вогню ще до Різдва. Відповідну заяву дружина американського президента зробила під час виступу в ефірі телеканалу Fox News, коментую...