Погасити борги, зробити дороги чи придбати танки, або Що можна було купити на гроші кандидатів (інфографіка)

Вибори президента 2019 – дорога забаганка чи бюджетный захід? Факти ICTV порахували, скільки грошей кандидати витратили на вибори та що могли б придбати на цю суму для держави,

Перший тур виборів президента 2019 закінчився. Попереду ще два тижні запеклої боротьби між Петром Порошенком і Володимиром Зеленським, масштабні дебати (можливо), а також повторне голосування, яке поставить крапку у чотирьохмісячних перегонах.

Втім на вибори вже витрачена чимала сума коштів. Факти ICTV вирішили порахувати, скільки грошей пішло на цей захід – на рекламу, біг-борди, роботу штабів, забезпечення ЦВК, друк бюлетенів та все, що стосується виборів.

Вийшло 3,6 млрд гривень.

Кожен з 44 кандидатів вніс заставу у 2,5 млн гривень за участь у виборах (повернули лише двом, які вийшли у другий тур). Кожен сформував свій виборчий фонд, виключно з якого був зобов’язаний оплачувати витрати на свою кампанію. Окрім того, 2,3 млрд було виділено з державного бюджету України на проведення двох турів виборів.

Зазначимо, що це лише офіційні дані. Ми не можемо порахувати “тіньові” витрати кандидатів, навіть, якщо заявлена у фонді сума значно нижча реальної.

Отож, 3 млрд і 620 млн гривень або 134 млн доларів – саме стільки коштували вибори президента України.

Для порівняння, парламентські вибори у Німеччині у 2017 році коштували $100 млн. Правда, в цю суму не входять витрати кандидатів, лише кошти з бюджету країни. А от вибори у Франції обійшлись близько $225 млн.

До політиків США нашим кандидатам теж далеко. Приміром, якщо перший тур обійшовся Петру Порошенку у 415 млн гривень, Володимиру Зеленському – у 95 млн гривень, то Гілларі Клінтон витратила $340 млн, а Дональд Трамп – $111 млн.

Словом, порівняно з іншими країнами, Україна не марнотратна у питаннях виборів.

На що можна було б витратити 3,6 млрд гривень?

В нашій державі є досить багато сфер, які критично потребують надходжень.

Наприклад, інфраструктура. В Україні 430 тис. км доріг, стан яких залишає бажати кращого. Ремонт одного кілометру коштує в середньому 10 млн гривень. Отож на ті гроші, які витратили на вибори, можна було б відремонтувати 362 км доріг. Або ж 130 км залізничних колій, враховуючи, що середня вартість – від 1 до 3 млн доларів за км.

А тепер до медицини. Середня вартість сучасної машини швидкої допомоги коливається у межах 2 млн гривень, отож, можна було б купити 1800 автомобілів. Або ж 725 апаратів МРТ, якими обладнані далеко не всі державні лікарні.

Ну і не варто забувати, що на сході вже п’ятий рік йде війна. Для української армії 3,6 млрд гривень були б не зайвими. Зокрема, можна було б витрати на виробництво 30 танків Оплот, вартістю по 120 млн грн кожен. Або ж на 25 артилерійських катерів Гюрза-М, вартістю по 140 млн грн.

На екіпіровку та утримання одного військового Україна витрачає в середньому 12 тис. доларів на рік, отож виборчі гроші можна було б залишити для 11 тис. солдат. Абсолютно точно ці кошти можуть врятувати життя тим, хто зараз на фронті.

А якщо розділити ці кошти на одноразові виплати пенсіонерам, яких в Україні 11,5 млн (за даними Пенсійного фонду), то кожен би отримав по 315 гривень. Або 300 тис. ветеранів АТО могли б отримати по 12 тис. гривень.

Можна було б подбати і про транспорт. У 2010 ми купили 10 швидкісних потягів за 307 млн доларів. Отож, можна було б закупити близько 3 новеньких Hyundai та запустити нові сполучення. Або ж подбати про ДСНС та придбати 905 пожежних автомобілів (на тендерах ProZorro одна коштує близько 4 млн грн).

Можна було б закупити 1810 сучасних шкільних автобусів, бо ж в деяких регіонах одна школа може обслуговувати одразу декілька сіл.

Окрім того, у України все ще залишається зовнішній борг, який становить більше $50 млрд. Ми б виплатили 0,25% загального зовнішнього боргу або 2,5% обов’язкових виплат на 2019 рік. У 2019 році ми маємо обов’язково виплатити близько $5 млрд – для цього ми будемо брати додаткові кредити у МВФ та гроші з держбюджету.

Продовжувати список можна безкінечно. Ми не претендуємо на точність, наведена статистика – приблизна.