Регіональний вплив Росії на Близькому Сході продовжує слабшати, про що яскраво свідчить війна в Ірані. Попри тісну співпрацю та нещодавній договір про стратегічне партнерство, Росія фактично не заступилася за свого союзника, який зіткнувся із серйозною загрозою з боку Ізраїлю. Про це йдеться у статті The New York Times, передають Патріоти України.
Автори матеріалу нагадують про значну допомогу, яку Іран надав Кремлю на початку повномасштабного вторгнення до України. Зокрема, йдеться постачання дронів-камікадзе «Шахед» та сприяння у будівництві заводу з їхнього виробництва на території РФ. Військову співпрацю цього року зміцнив договір про стратегічне партнерство.
«Але через п’ять місяців після підписання цього договору уряд Ірану зіткнувся із серйозною загрозою своєму правлінню з боку Ізраїлю. І Росія, крім телефонних дзвінків і засуджувальних заяв, ніде не проявляє себе«, — зазначається у статті.
Навіть після того, як іранські ядерні та енергетичні об’єкти зазнали пошкоджень, а вищі військові керівники були ліквідовані, Москва не виявила жодних ознак наміру допомогти Тегерану. Ця бездіяльність різко контрастує з реакцією РФ на події в Сирії десятирічної давнини, коли вона активно втрутилася, щоб підтримати тамтешнього диктатора Башара Асада.
Співрозмовники NYT акцентують, що частково небажання Кремля надавати значну підтримку Ірану пов’язане з тим, що російська армія скута в Україні.
«Реальне питання для Москви — що вони можуть дозволити собі послати іранцям наразі в плані військової техніки, враховуючи вимоги конфлікту проти України?» — зазначив науковий співробітник Ради з міжнародних відносин Томас Грем.
Однак існують також інші причини. У матеріалі висловлюється думка профільного експерта, що російське керівництво зважує можливість прямого зіткнення зі США та Ізраїлем у разі надання допомоги Ірану.
Ситуація відображає неупереджений політичний розрахунок Кремля. Для нього у пріоритеті — власна війна проти України, а також необхідність підтримувати теплі відносини з іншими важливими партнерами на Близькому Сході, які допомогли Росії пережити західні економічні санкції.
За словами аналітиків, Росія не лише прагне покращити відносини з президентом США Дональдом Трампом, а й не зацікавлена в тому, щоб Іран отримав ядерну зброю. До того ж, Москва виграє від зростання цін на нафту, спричиненого конфліктом.
За оцінками аналітиків, президент Росії Володимир Путін навряд чи братиме військову участь у конфлікті або занадто агресивно озброювати Іран. Ця обережність, зокрема, викликана побоюванням викликати несприйняття з боку Об’єднаних Арабських Еміратів та Саудівської Аравії — двох дедалі важливіших для Москви партнерів, які не вітали б потужніший Тегеран.
На заводі "Азовсталь" у Маріуполі Донецької області, який кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення Росії захищав нинішній 1-й корпус Національної гвардії України "Азов", медики змушені були проводити важкі операції без знеболювання. Пр...
У Росії силовики будь-кого можуть буквально схопити за руку та силоміць відправити на війну. Принаймні про це свідчать розповіді військовополонених з армії окупантів. Так, громадянин Пакистану Ахад Валі опинився на війні в Україні лише тому, що подорож...