"Репресії кремлівської влади досягли небаченого рівня": Відомі діячі Європи закликали запровадити санкції проти найближчого оточення Путіна

Відомі європейські політики та експерти закликали Євросоюз запровадити санкції проти путінських "гаманців" та представників кремлівської "каральної машини". Текс звернення оприлюднено на graniru.org, зазначають Патріоти України.

"Європа та уряди демократичних країн повинні покласти край репресіям проти народу Росії

Більше 4500 арештів після маніфестацій 23 січня, більше 5800 після 31 січня, ще 1400 після вироку, винесеного Олексію Навальному 2 лютого, великий масштаб насильства з боку сил безпеки, катування та жорстоке поводження із затриманими; швидкі вироки, які слід очікувати від слухняної влади, щодо десятків активістів; відрахування з навчальних закладів і звільнення учасників акцій протесту - репресії кремлівської влади досягли небаченого рівня. Проте російських маніфестантів не залякати, вони масово вийшли на вулиці, кидаючи виклик загрозам і обходячи всі спроби їх заблокувати. Російська молодь була в перших рядах, але в маніфестаціях взяли участь всі вікові групи.

Уточнимо, що люди вийшли на вулицю не тільки через Олексія Навального, якого влада намагається змусити замовкнути після спроби його вбити. Люди вийшли, щоб засудити свавілля і корупцію, які пронизали режим, чиї сили безпеки часто співпрацюють з організованою злочинністю. Вони вийшли, щоб вимагати покласти край все більш абсолютистській системі, яка відбирає у них і хліб, і свободу. Кремлівська пропаганда, яку тиражують аудіовізуальні ЗМІ, що знаходяться під контролем Кремля, перестала працювати. Люди зрозуміли, що якщо вони не будуть виходити на масові маніфестації, режим гнобителів стане вічним.

Зрозуміло, злочини режиму давно відомі: сотні опозиціонерів були вбиті з тих пір, як Путін прийшов до влади, в тому числі і в європейських країнах, не кажучи вже про військові злочини, вчинені в Сирії, в Грузії (що недавно підтвердив ЄСПЛ), в Україні. Ми не забуваємо і про всіх тих, хто ще задовго до останніх маніфестацій стали жертвами несправедливих процесів і опинилися в російських в'язницях, як історик Юрій Дмитрієв, якого переслідують за дослідження сталінських злочинів, в той час як влада намагається їх виправдати.

Захід почав нарешті розуміти, що російський режим не можна розглядати як нормальну державу, з яким можна йти на компроміс і вести переговори, ніби мова йде про класичний переговорний процес. Будь-яка поступка в області дотримання права тільки стимулювала Кремль до подальших репресій всередині країни і більш агресивної зовнішньої політики. До теперішнього часу всі досить помірні санкції не дали результатів, тому що вони недостатньо націлені проти керівників режиму і їх фінансових спонсорів, що побудували свої статки на системній корупції.

Зрозуміло, остаточна зупинка проекту Nord Stream 2, який не повинен був існувати спочатку, не підлягає сумніву - вона необхідна. Крім того, що цей проект загрожує енергетичній безпеці ЄС і України, так і в цілому європейській безпеці, він принесе великі доходи "Газпрому", найбільшій російській компанії, що знаходиться під контролем держави, що дозволить режиму фінансувати подальші операції за межами Росії. Слід також негайно скористатися "законом Магнітського", який вже прийнятий у багатьох країнах і дозволяє карати осіб, винних у серйозних порушеннях прав людини, і їх спільників. Потрібно заморозити кошти, часто зароблені нечесним шляхом, які вони тримають в західних банках, і позбавити їх можливості приїжджати в демократичні країни. Володимир Ашурков, виконавчий директор ФБК, вже відправив список, що містить більше 30 імен, Джо Байдену. Однак цього недостатньо. Мають бути покарані всі поліцейські, наглядачі, судді, які винні в злісних порушеннях прав людини, а також деякі журналісти, пов'язані з владою. Вони повинні знати, що їх дії не залишаться безкарними. І, зрозуміло, слід відмовити в акредитації тим російським делегатам в ПАРЄ, які перебувають під санкціями ЄС або звинувачуються в корупції. Ця делегація блокує будь-які резолюції, подібні до тієї, яку ухвалив Європарламент, вимагаючи посилення санкцій відносно Росії і засуджуючи вирок Навальному і іншим політв'язням.

Але треба йти ще далі в нашій підтримці російського громадянського суспільства, як це вже відбувається стосовно Білорусі. Одні слова не допомагають. Ми повинні підтримати громадянське суспільство і незалежні засоби масової інформації в фінансовому відношенні, а також сприяти навчанню молоді. Покриємо презирством крики Кремля про "втручання": мова йде про підтримку свободи, їхня свобода - це в кінцевому рахунку і наша свобода, тому що демократичний режим в Росії буде сприяти миру на нашому континенті.

Нещодавно на сайті "Ехо Москви" колишній директор Сахаровського центру в Москві Юрій Самодуров написав, що відтепер росіяни живуть під окупаційним режимом, встановленим угрупованням, яке забирає свободу і матеріальні блага у власних громадян. У 2015 році колишній міністр закордонних справ Чеської Республіки Карел Шварценберг заявив, що майбутнє Європи буде вирішуватися в Україні. Це абсолютно вірно. Але сьогодні це майбутнє вирішується також в Білорусі і в Росії. Європа повинна про це пам'ятати", - йдеться у заяві.

Лист піписали:

Галія Аккерман, історик, есеїст (Франція)

Рейнхард Бютікофер, депутат Європарламенту (Німеччина)

Андре Валліні, сенатор, делегат ПАРЄ (Франція)

Женев'єва Гаррігос, радниця мерії Парижа

Андре Гаттолен, сенатор, делегат ПАРЄ (Франція)

Славомир Дебскі, директор Польського інституту міжнародних відносин (Франція)

Мішель Єльчанінов, філософ (Франція)

Міхаель Жантовскій, колишній посол, директор бібліотеки Вацлава Гавела (Чехія)

Франсуа Зімрі, адвокат, колишній посол з прав людини при МЗС Франції

Еммануеліс Зінгеріс, голова комісії Сейму Литви у закордонних справах, делегат ПАРЄ

Мірей Клапен, депутат Національних зборів (Франція)

Даніель Кон-Бендіт, колишній депутат Європарламенту (Німеччина)

Франсуа Крокет, колишній посол з прав людини при МЗС Франції

Лінас Лінкявічюс, колишній міністр оборони і закордонних справ (Литва)

Едвард Лукас, письменник, журналіст, політолог (Велика Британія)

Денис Макшейн, колишній міністр закордонних справ (Велика Британія)

Бернар Мійє, колишній дипломат (Франція)

Фредерік Петі, депутат Національних зборів (Франція)

Войцех Пшибильский, головний редактор Visegrad Insight, президент Res Publica Nowa (Польща)

Жан-Моріс Ріпер, посол Франції

Жан-Люк Ромеро-Мішель, член Ради мерії Парижа, заступник мера з прав людини

Ніколя Тензер, президент аналітичного центру CERAP, професор Інституту політичних наук (Франція)

Франсуаза Том, історик, почесний лектор Сорбонни (Франція)

Павел Фішер, колишній посол, сенатор (Чехія)

Ральф Фюксе, директор Центру сучасного лібералізму (Німеччина)

Ребекка Хармс, німецький політик, колишній депутат Європарламенту (Німеччина)

Марсель Х. Ван Херпен, письменник, політолог (Нідерланди)