Верховний Суд діє синхронно з противниками переходу релігійних громад з УПЦ МП в ПЦУ. Про це повідомив адвокат Володимир Бабій, передають Патріоти України.
Він навів у якості прикладу справу про перехід в ПЦУ релігійної громади парафії на честь Собору Святого Архистратига Михаїла села Бережниця Вижницького району Чернівецької області. У лютому 2019 роки там відбулися збори громади, на якому було прийнято рішення про перехід в ПЦУ.
Адвокат нагадав, що після переходу змінюється найменування і, як правило, змінюється керівник громади, тому що юридичною керівником старої громади є призначений Московською патріархією предстоятель. У Бережниці вже колишній предстоятель від Московської церкви о. Костянтин Симчук разом з одним віруючим звернулися до районного суду з позовом про визнання недійсним протоколу про перехід громади і визнання протиправним розпорядження ОДА, яким затверджувався статут нової громади. Вони просять повернути громаду в УПЦ МП.
У суді першої інстанції вони справу програли. Суд розібрався, що в зв'язку зі зміною законодавства, не застосовується Статут громади в частині, яка обтяжує громаду в свободі переходу (наприклад, підтвердження у предстоятеля або його обов'язкову участь в зборах громади). Так йдеться в законі від січня 2019 року.
Опоненти звернулися зі скаргою до Чернівецького апеляційного суду. "Інтереси позивачів там представляло місцеве адвокатське об'єднання, в якому на посаді партнера працює колишній суддя ще Апеляційного суду Чернівецької області. Можливо, саме цим пояснюється досить дивна заміна одного з суддів колегії за день до судового засідання. При цьому підставою для заміни було звичайне розпорядження, так само за день до засідання, про відправку у відпустку судді, якого замінили. Є припущення, що цей суддя був категорично проти задоволення апеляційної скарги позивачів, відстоюючи позицію, що рішення суду першої інстанції є повністю законним. 14 липня нова колегія скасувала рішення суду першої інстанції і задовольнила позов. Відносно особливості застосування статуту громади в частині, яка обтяжує громаду в свободі переходу, суд апеляційної інстанції зовсім нічого не сказав. З моєї точки зору, це, щонайменше, підозріло", - зазначив Бабій.
Громада підготувала касаційну скаргу до Верховного Суду. Розгляд справи в цій інстанції показав синхронні дії суддів і позивачів, вважає адвокат: "Ми просили в касаційній скарзі зупинити дію постанови апеляції. Тому що в противному, могли б бути змінені реєстраційні дані громади щодо найменування юрособи та повернення колишнього предстоятеля від Московської церкви - о. Костянтина Симчука - на посаду керівника громади, який є позивачем у цій справі. В такому випадку ми будемо позбавлені можливості брати участь в судових засіданнях Верховного Суду. За законодавством, у Верховного Суду є 20 днів для прийняття рішення щодо відкриття касаційного провадження і зупинки дії апеляції. Касаційна скарга була подана до Верховного Суду 4 серпня, значить цей термін повинен був закінчитися 25 серпня. Ці дати важливі, тому що по ним видно синхронність дій наших опонентів і Верховного Суду.
Як мені повідомляли з громади, весь цей час наші опоненти тиснули через ОДА на обласне управління з питань релігії, яке вносить зміни до держреєстру з релігійних громад, з метою внесення цих змін щодо громади с. Бережниця. Ми їх поставили до відома про те, що вимагаємо призупинити дію рішення апеляції. Але, не чекаючи рішення Верховного Суду, 18 серпня управління релігії скасувало реєстраційні дані про перехід громади Бережниця в ПЦУ, повернувши на місце глави громади священика УПЦ МП. Через два дні він звернувся до Верховного Суду з заявою про відкликання нашої касаційної скарги. В електронному вигляді вони були відправлені в суд 20-21 серпня, але в публічних реєстрах інформація про це чомусь з'явилася тільки 26 серпня. Тобто, на наступний день після останнього дня, коли відкриття касаційного провадження могло бути вирішено. У цьому ми бачимо певну синхронність. Є ще третій момент. 25 серпня закінчився термін на касаційне оскарження постанови як такої.
26 серпня громада ПЦУ подала заяву про те, що ніякого відкликання своєї скарги вона не подавала і вважає, що це було зроблено громадою Московської патріархії і що це є прямим перешкодою у доступі до правосуддя. Суддя Коротун цього до уваги не прийняв, і 26 серпня повернув нашу касаційну скаргу без розгляду. Так як інформація про це в публічних реєстрах з'явилася тільки 28 серпня, ми в той же день подали повторну касаційну скаргу, в якій пояснили, що первинну касаційну скаргу ми не відкликали.
Ми також вказали, що пропустили термін подачі заяви через вагомих причин, так як не відкликали попередню касаційну скаргу. Повторна касаційна скарга потрапила до судді Верховного Суду Крата. Цей суддя також майже повністю чекав закінчення терміну, встановленого для прийняття рішення щодо відкриття касаційного провадження, хоча, з огляду на обставини, міг прийняти відповідне рішення раніше. 10 вересня він залишив нашу повторну касаційну скаргу без руху, причиною чого вказавши тільки неоплачений судовий збір (ми його дійсно не заплатили через поспіх). Інших зауважень до нас не було. Цей судовий збір був оперативно оплачений і поданий до Верховного Суду.
Представники громади чекали відкриття касаційного провадження, так як після усунення недоліків, відновлюється 20-денний термін для прийняття рішення щодо відкриття касаційного провадження. Але якщо врахувати, що недоліком був технічний момент (оплата судового збору), то і рішення про відкриття касаційного провадження було питанням часу. Але 2 жовтня Верховний Суд повторно залишив касаційну скаргу без руху.
"Цього разу підставою стали зауваження з приводу переконливості причин попуску строку на касаційне оскарження. Хоча в рішення від 10 вересня про залишення касаційної скарги без руху це питання не піднімалося. Досить очікувано, 5 жовтня, тобто на наступний робочий день, від наших опонентів у справі до Верховного Суду прийшла нова заява про відкликання нашої повторної касаційної скарги, на що ми знову подали свої заперечення. Але суддя Крат, як і до цього суддя Коротун, ці заперечення залишив без уваги і 8 жовтня повернув нашу повторну скаргу. у цьому ми бачимо певну синхронність дій деяких суддею Верховного Суду і наших опонентів: суддя чекає закінчення терміну для прийняття рішення щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, але так нічого і не вирішує, а коли приходить заява про її відкликання, то майже в той же день вона задовольняється; коли ж подається повторна касаційна скарга, то суд знову тягне, щоб питання відкриття касаційного позову не виникало, поки не приходить чергова заява про відкликання.
Ми зі свого боку діємо сумлінно, домагаючись всього лише перегляду справи Верховним Судом, який, серед всіх судових інстанцій України, має найвищий рівень довіри суспільства. Наші ж опоненти діють не те, що несумлінно, а навіть з прямим порушенням закону. Так, Цивільний процесуальний кодекс України прямо забороняє особам, які беруть участь у спаві на стороні позивача, одночасно брати участь і на боці відповідача. У нашому ж випадку саме це і сталося: настоятель Московської Церкви Костянтин Симчук, будучи позивачем по справі, підписав документи від імені відповідача та відкликав дві касаційні скарги саме відповідача. І все це відбувається синхронно з діями Верховного Суду", - підсумував він.
Приєднуйтесь
