Росія навряд чи здатна запустити повноцінну війну з розмахом, як "діди воювали", - експерт

Яке співвідношення українських та російських сил на фронтах, а також чому РФ не може повторити успіх Другої світової війни, який перетворився у пропагандиський мем «діди воювали». Про це розповів в інтерв'ю Олексій Мельник, керівник програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова, передають Патріоти України.

— Російська сторона спробувала поставити на паузу Маріуполь. Вони могли б втратити там велику кількість бійців? Лунали цифри навіть і в 10 тисяч людей. Наскільки це реалістично?

— Це гіпотетичні оцінки. Бої на території населених пунктів — це зовсім не те, до чого готова Росія. Танки доволі швидко стають легкою мішенню, не даючи ніякого ефекту в плані виконання бойових завдань.

Не думаю, що можливі втрати для них є фактором. Інша річ: якщо вони поклали цих декілька тисяч і не досягли результату, тоді виникають питання вже всередині самого командування, можливо, російського суспільства. Але в разі, якби вони все-таки були впевнені, що за чотири дні візьмуть цей об'єкт, то їм тоді ці втрати просто можна було б легко обґрунтувати — сказати, що це заради стратегічної перемоги. Це не стільки турбота про життя власних військових, скільки невпевненість у тому, що вони би змогли досягти результату.

— Що, на ваш погляд, відбувається по всій лінії фронту, зокрема на сході? Мене цікавить співвідношення сил: наскільки російські наразі за кількістю перевищують українські? За якістю і так здогадуюся, але вас також прошу прокоментувати.

— У мене немає цієї детальної інформації, а є якісь шматки інформації з різних джерел. За оцінками, Росія зараз накопичила близько 85 батальонно-тактичних груп, що за приблизними оцінками може говорити про 80−90 тисяч особового складу. Є також повідомлення про те, що наразі кількість танків в Україні перевищує ту кількість танків, яку має російське угруповання на території України.

Оцінювати баланс суто чисельний — це доволі небезпечна штука. Навіть якщо Україна має перевагу в чисельності, то крім сходу є інші загрозливі напрями, які теж не можна оголити.

Але є ще один фактор, який, безумовно, з першого дня війни надає перевагу українській стороні: це мотивація і готовність не просто жертвувати, а захищати свою землю. Це те, що зовсім відсутнє в лавах російських Збройних сил.

Росія не планувала затяжну операцію. Тому найближчим часом також виникне перевага на боці України щодо забезпечення логістики, якщо буде наростати підтримка з боку наших західних партнерів. Росія зараз вичерпує резерви, які були [підготовлені] для такої «спеціальної операції», а можливості виробляти нові важкі озброєння чи швидко відновити ті, які у них зберігалися на складах, доволі проблематичні. Також Путін чомусь тягне з оголошенням мобілізації, а добровільного потоку «визволителів» в Росії зараз зовсім не спостерігається.

— А чому Путін тягне з примусовою масовою мобілізацією? Опитування, перехоплені розмови свідчать про те, що звичайне російське населення щиро вірять, що тут фашисти, нацисти і з ними треба боротися. У мене вже зараз закрадаються підозри, що росіяни готові до мобілізації.

— У нас, на жаль, немає об'єктивної інформації про реальні настрої в російському суспільстві. Всі ці соціологічні опитування в тоталітарних суспільствах мають надзвичайно велику похибку. Є якісь опосередковані ознаки того, наскільки вони готові.

Вербальна готовність зовсім не означає, що вони зараз приєднаються. Є інше питання, суто в військовій сфері: одна справа — мати в російських військкоматах перелік резервістів, інша річ — якість цього контингенту. Тобто не просто набрати якихось автоматників, піхотинців, а на кожен взвод, на кожну роту потрібно поставити командира.

Якщо Путін оголошує тотальну мобілізацію, то, швидше за все, це його рішення перейти до того, щоби завалити трупами [фронт]. Якщо нічого не вдасться, то для нього будуть ще гірші наслідки, насамперед всередині Росії.

— Через санкції у Росії немає можливостей швидко відновити техніку і поставити її на службу російській армії? Чи не лише через це?

— У них зараз [тривають] доволі інтенсивні патріотичні дискусії, де вони піднімають ці питання. Під час реформ була проведена дуже суттєва оптимізація, що в перекладі на нормальну російську означає скорочення, тобто просто немає інфраструктури, яка могла б забезпечити швидку тотальну мобілізацію, причому якісну.

За радянських часів техніка на складах розглядалася як донори для того, щоби звідти знімати запчастини. Ніхто ту техніку не доглядав, тому просто так швидко її відновити і поставити у стрій — це технічно абсолютно нереалістичне завдання.

Для того, щоби перевести економіку на оборонні рейки, тотально мобілізувати, Путін мав би оголосити воєнний стан, але все одно це займе якийсь час.

Вони наче в однієї з країн, якій раніше в борг давали сучасні літаки, тепер їх попросили назад. Якісь обмежені можливості у них є. Але Росія зараз навряд чи здатна швидко запустити повноцінну війну часів як «деды воевали».

— Напередодні американський президент Джо Байден оголосив новий пакет військової допомоги Україні на 800 мільйонів доларів. Чи можемо ми зараз оцінити цю допомогу, щоб було зрозуміло для людей, які не дотичні до сфери безпеки?

— Я хотів би порадити наступне, тому що постійно [з'являється] це наше українське «зрада-перемога». Ми всі абсолютно прекрасно розуміємо заклики нашого вищого керівництва до партнерів, що нам потрібно більше [зброї] і швидше. З цим ми всі маємо абсолютно погоджуватися. Водночас, коли ми переходимо до того, що нам нічого не дають, треба бути обережнішими — не можна бути категоричними. Ця допомога суттєва і вона критично важлива для України.

Також потрібно розуміти, що в умовах війни неможливо про це все негайно повідомляти на якихось медіаресурсах. Яскравий приклад — це дрони-камікадзе, які будуть зараз поставлятися. Це взагалі унікальний випадок, коли Сполучені Штати поставляють країні, яка не є членом НАТО, абсолютно секретну зброю, яка не продається нікуди. Цей рівень підтримки дійсно надзвичайно високий як у кількісному вимірі, так і в якості того озброєння, яке зараз надходить Україні.