
Російська армія зазнала однієї з найбільших територіальних невдач за останній час на Донбасі. Унаслідок тривалого контрнаступу українські військові повернули контроль над більш ніж 200 кв. км території поблизу Лимана, позбавивши російські війська важливого плацдарму для подальшого просування на північ Донеччини, передають Патріоти України.
Про це повідомив OSINT-аналітик Клеман Молен. Згодом відповідні оцінки оприлюднили Rochan Consulting та американський Інститут вивчення війни (ISW).
Йдеться про територію, яку російські війська намагалися використовувати для наступу з півночі на Слов’янсько-Краматорську агломерацію. Саме цей напрямок розглядався як один із ключових для спроби оточення українського поясу міст-фортець Донбасу.
Українська операція тривала близько чотирьох місяців. За цей час ЗСУ поступово витісняли російські підрозділи з раніше захоплених позицій.
У червні українські військові звільнили Нове. До середини серпня вони просунулися до Колодязів. Після цього ЗСУ здійснили ще один механізований штурм у районі між Катеринівкою та Новолюбівкою.
У результаті українським силам вдалося перерізати позиції російського угруповання та суттєво ускладнити його постачання.
За оцінкою голови Rochan Consulting Конрада Музики, загальні територіальні втрати російської армії на цій ділянці становлять близько 240 кв. км. Фактично Москва провалила задум щодо створення умов для наступу на Слов’янськ і Краматорськ із північного напрямку.
Військовий експерт Валерій Ширяєв описує ситуацію ще жорсткіше. За його словами, українські війська змогли прорвати стару лінію оборони та вийти фактично в тил російського угруповання, яке діє в районі Лимана.
Через це частина російських підрозділів опинилася у складному становищі.
Ширяєв називає ситуацію фактичним оперативним оточенням. При цьому він наголошує, що в окремих населених пунктах поблизу Шандриголового ще залишаються російські військові, а їхнє постачання, за його оцінкою, значною мірою можливе лише повітряним шляхом.
Якщо така ситуація збережеться, російському командуванню доведеться або відводити підрозділи, або перекидати додаткові резерви для відновлення наземних шляхів постачання.
Проблеми на Лиманському напрямку фактично визнають і російські провоєнні Telegram-канали.
Зокрема, канал «Рибарь» повідомляє про «погіршення тактичної ситуації» для російської армії. При цьому автори пов’язують невдачі з проблемами у доповідях командуванню та, як наслідок, неправильною оцінкою ситуації на передовій.
У каналі також припускають, що російське командування може повторити сценарій, який уже спостерігався на Куп’янському напрямку. Тоді, за їхньою оцінкою, проблеми на фронті намагалися компенсувати непідготовленими штурмовими діями, що призводило до нових втрат.
Нині перекидання резервів із сусідніх ділянок для стабілізації ситуації біля Лимана потенційно може послабити російську оборону в інших районах.
Валерій Ширяєв проводить пряму паралель між нинішніми подіями та ситуацією навколо Куп’янська.
За його словами, на обох напрямках могли виникнути проблеми з оцінкою реального становища військами на місцях. Експерт також звертає увагу на роль командувача угруповання «Захід» Сергія Кузовльова.
Ширяєв стверджує, що під час попередніх подій у районі Куп’янська командування повідомляло про успіхи, а після зміни ситуації ці заяви виявилися невідповідними реальному становищу на фронті.
На його думку, нинішня ситуація для російської армії може бути ще складнішою.
Водночас ці оцінки залишаються думкою військового експерта, а не незалежно підтвердженим фактом щодо конкретних рішень російського командування.
Американський Інститут вивчення війни також оцінює українські дії як важливу зміну ситуації на цьому напрямку.
За даними ISW, російські війська втратили територіальні здобутки, яких їм вдалося досягти з початку березня. Таким чином, український контрнаступ не просто зупинив подальше просування російської армії, а й змусив її залишити частину раніше захоплених позицій.
При цьому російські війська продовжують намагатися створити умови для оточення укріпленого поясу Донбасу з південного напрямку. Тобто Москва не відмовилася від планів щодо захоплення всієї Донецької області.
Саме тому говорити про загальний перелом у війні поки що зарано.
Водночас успішні дії ЗСУ можуть суттєво вплинути на строки майбутніх російських операцій.
Клеман Молен вважає, що український контрнаступ дозволить відкласти запланований Росією наступ на північну частину Донбасу. Аналогічної думки дотримується і Ширяєв.
Для російського командування це означає необхідність витрачати час і ресурси на стабілізацію фронту замість продовження наступальної операції.
За даними джерел Bloomberg, близьких до Кремля, Володимир Путін очікує від російських військових повного захоплення Донецької області протягом найближчих шести місяців. На цьому тлі втрата важливого плацдарму біля Лимана створює для російської армії додаткові труднощі.
Попри масштаб російських територіальних втрат, військові аналітики закликають не робити передчасних висновків про перелом у війні.
Російська армія все ще має значні ресурси, продовжує атакувати на інших ділянках фронту та не відмовилася від стратегічних цілей у Донецькій області.
Водночас українська операція біля Лимана має важливе оперативне значення. ЗСУ не лише повернули значну територію, а й зруйнували один із напрямків, який Росія могла використовувати для наступу на Слов’янсько-Краматорську агломерацію.
Якщо українським військам вдасться й надалі утримувати відвойовані позиції та розширювати зону контролю, російському командуванню доведеться переглядати плани наступу та перекидати резерви на проблемну ділянку.
Таким чином, події поблизу Лимана наразі виглядають як серйозна оперативна невдача російської армії. Однак чи перетвориться вона на ширший перелом на Донбасі, залежатиме від подальшого розвитку бойових дій.
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) 9 вересня 2026 року затвердила оновлений перелік релігійних організацій, які визнані критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий ...
Один день повномасштабної війни у 2026 році коштує Україні приблизно $190 млн без урахування зброї, яку надають міжнародні партнери. Про це в понеділок, 14 вересня, повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, передають...