Що має змінитись у головній спецслужбі України: Баканов розповів, у чому суть

Реформа надасть спецслужбі дієві механізми для того, аби краще реагувати на нові загрози, які постають у сучасному світі. Зокрема, успішно протистояти гібридній війні з боку Російської Федерації, передають Патріоти України з посиланням на пресслужбу СБУ.

"Вже зараз Служба динамічно адаптується до нової реальності. Ми зміцнюємо кадри, посилюємо ключові напрями, робимо структуру гнучкою. Реформа має завершити ці процеси і організувати роботу оновленої Служби так, щоб вона була найбільш ефективною для захисту безпеки громадян і держави", - відзначив голова Служби безпеки України Іван Баканов.

Законопроєкт №3196 щодо реформи СБУ зареєстрований у парламенті 10 березня 2020 р. Його ініціатором виступив Президент України Володимир Зеленський. Проєкт Закону напрацювали фахівці Служби, а фінальну редакцію підготувала експертна група Офісу Президента. У ній враховані ключові пропозиції міжнародних партнерів. 19 травня 2020 р. Верховна Рада розглянула законопроєкт 3196 і направила його на повторне перше читання. У процесі доопрацювання законопроєкту додатково вивчаються пропозиції профільних парламентських комітетів і міжнародної дорадчої групи експертів з ЄС, НАТО і США. Станом на початок червня 2020 р. робота над Законопроєктом №3196 триває на базі Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Детально ознайомитись із текстом законопроєкту 3196 можна тут.

В результаті реформи діяльність Служби буде зосереджена на ключових напрямках:

• контррозвідувальна протидія загрозам державній безпеці
• боротьба з тероризмом
• кібербезпека
• захист державного суверенітету та територіальної цілісності
• охорона державної таємниці

Служба відмовиться від невластивих їй функцій. Відбудеться чітке розмежування компетенцій з іншими безпековими органами. Служба не буде займатися боротьбою з економічною злочинністю, а зосередиться на захисті об’єктів критичної інфраструктури.

РОЗМЕЖУВАННЯ ФУНКЦІЙ

Зараз доволі поширена практика, коли правоохоронці залучають співробітників СБУ до обшуків, проведення слідчих і оперативно-розшукових дій. У суспільства складається хибне уявлення, що справу розслідує СБУ. Наприклад, тільки протягом 2019 року до СБУ надійшли близько 7 тис. доручень слідчих (прокурорів) від інших правоохоронців. Більшість із них не належать до компетенції Служби.

Після реформи правоохоронні органи не зможуть залучати співробітників СБУ, якщо такі кримінальні провадження не віднесені до підслідності спецслужби. Це буде чітко заборонено новим законом.

СБУ НЕ РОЗСЛІДУВАТИМЕ ЕКОНОМІЧНІ ТА КОРУПЦІЙНІ ЗЛОЧИНИ

Ця вимога була однією з ключових, які на старті реформи озвучували фахівці з безпеки і міжнародні партнери. Зараз в СБУ злочинам за напрямами економіки і корупції протидіють управління «К» і підрозділи «КЗЕ».

У новій структурі Служби не буде передбачено підрозділів для боротьби з організованою злочинністю, корупцією та економічними злочинами.

Якщо в майбутньому СБУ виявить такі злочини в ході своїх завдань, кримінальні провадження будуть передаватися іншим органам – НАБУ, ДБР, Національній поліції відповідно до їхньої компетенції.

СПРАВИ ПРО НАЦІОНАЛЬНУ БЕЗПЕКУ

Звичайно, справи, що стосуються національної безпеки, можуть містити економічні чи корупційні злочини. Але передати їх в СБУ від інших правоохоронних органів можна буде тільки у виключних випадках. Такі винятки зможуть санкціонувати Генеральний прокурор або його заступник. Це обмежить практику, яка є зараз, коли до СБУ безконтрольно передають кримінальні провадження від інших правоохоронних органів.

ЗАХИСТ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Контррозвідувальний та антитерористичний захист критичної інфраструктури – практика багатьох європейських спецслужб. Мається на увазі не лише готовність таких об’єктів до кібератак, а й локалізація інших загроз – терористичних, економічних тощо.

ГАРАНТІЇ ПОЛІТИЧНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Окрема увага буде зосереджена на мінімізації ризиків політичного втручання у діяльність СБУ. Наприклад, термін перебування на посаді Голови СБУ за роками не збігатиметься з терміном перебування на посаді Президента України. У законопроєкті чітко прописані кваліфікаційні вимоги до Голови СБУ, його повноважень і підстав для звільнення.

ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЯ І ОПТИМІЗАЦІЯ ШТАТУ

Конституція України визначає статус СБУ саме як військового формування. На сьогоднішній день чисельність Служби сягає 27 тис. осіб. Чимало наших військовослужбовців беруть участь у стримуванні збройної агресії з боку РФ на сході України. У процесі реформи має відбутися поступове скорочення штату до 15 тис. осіб у мирний час. Причому воно має проходити так, щоб не зменшити обороноздатність під час російської агресії. Тому скорочення штату передбачено до 2027 року. Завдяки цьому також не буде штучного навантаження на державний бюджет через виплати грошових компенсацій.

Важливо, що демілітаризація не означає відмову від військової складової Служби – вона й надалі буде ефективно захищати країну, але зможе більше залучати до співпраці цивільних осіб.

Оптимальна чисельність особового складу та ефективна гнучка структура дозволить втримати кращі кадри, залучити нові та забезпечити їм кар’єрне зростання. А головне – гідні умови праці і заробітну платню на рівні новостворених правоохоронних органів

ПУБЛІЧНА І ПІДЗВІТНА СБУ

Новий закон посилює демократичний цивільний контроль за діяльністю СБУ з боку парламенту і суспільства. Це буде реалізовано через створення комітету ВРУ з питань контролю за спеціальними та розвідувальними органами, спеціальні слідчі комісії, Уповноваженого з прав людини чи Рахункову палату.

Декларування майнового стану і доходів працівників Служби за законом буде організоване спільно з Національним агентством з питань запобігання корупції.

"Реформа має бути виваженою і відбуватися так, щоб не зашкодити обороноздатності держави. Щоб не виникло жодного моменту, коли національна безпека опиниться під загрозою. Ми повинні враховувати і те, що проти нашої країни ведеться гібридна війна, і нові виклики, які постійно виникають у світі", - наголошує Баканов.

Ключові зміни в роботі СБУ після реформи:

• посилення інформаційно-аналітичної функції
• перехід від реактивного підходу до проактивного та ризик-орієнтованого
• демілітаризація з впровадженням гнучкої структури
• поступове скорочення чисельності: з 27 тис до 15 тис осіб (до 2027 року)
• підвищення соціального захисту співробітників до рівня новостворених правоохоронних органів.