Спецоперація "Відплата" у Нагірному Карабаху: Що змінилося за добу на фронті

Азербайджан 3 липня у відповідь на "провокації вірменських незаконних збройних формувань біля кордону, де тимчасово дислоковані російські миротворці" оголосив про проведення контртерористичної операції "Відплата" у регіоні, розбомбив військову частину та взяв під контроль висоти у Нагірному Карабаху.

Вірменія ж своєю чергою звинуватила Баку у "повзучій окупації" Нагірного Карабаху та у порушенні тристоронньої заяви про припинення вогню в зоні нагірно-карабахського конфлікту.

Заяви про стабілізацію ситуації

Так, станом на 4 серпня, за повідомленнями і азербайджанської, і вірменської сторін, у регіоні зберігається відносний спокій.

"Після операції "Відплата", проведеної азербайджанською армією на території Азербайджану, зокрема на державному кордоні, де тимчасово знаходиться російський миротворчий контингент, зберігається відносний спокій", - йдеться у поширеній 4 серпня заяві Міністерства оборони Азербайджану. У відомстві додали, що ситуація перебуває під повним контролем азербайджанських підрозділів.

Разом з тим у МЗС Азербайджану звинувачення Вірменії про невиконання тристоронньої заяви назвали "лицемірством". "Ми рішуче відкидаємо заяву МЗС Вірменії від 3 серпня, в якій несправедливо звинувачується азербайджанська сторона. Те, що МЗС Вірменії звинувачує Азербайджан у порушенні тристоронньої заяви, є не чим іншим, як лицемірством", - наголосили у Міністерстві закордонних справ Азербайджану та зазначили, що у Баку неодноразово заявляли, що положення заяви, підписаної лідерами трьох країн 9 листопада 2020 року, "не виконані і вірменські збройні формування досі не виведені з території Азербайджану".

У МЗС країни додали, що саме "присутність на території Азербайджану незаконних вірменських збройних формувань" і є причиною нещодавньої напруги. Про певну стабілізацію також заявили і у невизнаній Нагірно-Карабаській республіці, де напередодні "президент підписав указ про часткову мобілізацію на тлі загострення ситуації в регіоні.

"Загалом ситуація стабільніша, ніж за останні кілька днів. Сподіваємося, що ситуація остаточно стабілізується", - наголосив "очільник МЗС Арцаха" Давід Бабаян вірменському виданню NEWS.am.

Проте прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян на засіданні уряду 4 серпня заявив, що ситуація навколо Нагірного Карабаху вкрай складна. Водночас він також наголосив, що у Нагірному Карабаху немає вірменських військових. "Маю офіційно констатувати, що в НК немає вірменських військовослужбовців", - заявив Пашинян.

Чому знову сталося загострення

Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією триває ще з 1990-х років. Попередній серйозний епізод вдалося загасити восени 2020 року, коли до Карабаху ввели російських миротворців. Тоді все закінчилося підписання між Баку, Єреваном та Москвою 9 листопада 2020 року заяви про припинення вогню у регіоні.

Проте вже 17 липня цього року президент Азербайджану звинуватив Росію та Вірменію у порушенні угоди щодо Нагірного Карабаху. За його словами, Міноборони Росії не виконало своєї обіцянки забезпечити виведення вірменських військових із Нагірного Карабаху до червня 2022 року.

На початку серпня регіон знову "рвонув". Ще в останні дні липня азербайджанське Міноборони повідомляло, що його позиції у декількох спірних селах в Нагірному Карабаху зазнали обстрілів. Та цій новині особливо ніхто не надав уваги. 2 серпня, РФ звинуватила Баку в порушенні режиму тиші, а 3 серпня події почали стрімко розвиватися. Вдень на північно-західній ділянці лінії зіткнення азербайджанські підрозділи застосували ударні безпілотники, ймовірно "Байрактари" по місцю дислокації військової частини "вірменських збройних формувань", а також взяли під контроль висоту Гирхгиз, встановили контроль над висотами Сарибаба та низкою інших уздовж Карабахського хребта Малого Кавказу.

Азербайджанські військові повідомили, що це відповідь на "провокації вірменських незаконних збройних формувань біля Азербайджану, де тимчасово дислоковані російські миротворці".

Натомість так зване "міністерство оборони" невизнаної Нагірно-Карабаської республіки в середу заявило про порушення Азербайджаном режиму припинення вогню і загибель одного свого військового та сімох поранених. 4 серпня вони вже повідомили про двох загиблих та 14 поранених. А "президент" невизнаної Нагірно-Карабаської республіки Араїк Арутюнян 3 серпня навіть підписав указ про часткову мобілізацію на тлі загострення ситуації в регіоні.

Своєю чергою Азербайджан звинуватив Вірменію і її карабаських сателітів в "інтенсивному обстрілі" своїх підрозділів у Лачинському районі, де від кульового поранення загинув один військовослужбовець. Вірменська сторона цей факт спростовує. В Азербайджані закликали вірмен демілітаризувати Нагірний Карабах та вивести звідти свої військові формування.

У чому суть конфлікту: пояснення експерта

Карабаська проблема загострилася ще до виникнення СРСР. "Карабаська проблема неймовірно довжелезна. Вона має своє коріння далеко за розпад СРСР, коли загострився конфлікт між вірменами та азербайджанцями. Азербайджанці вважають нагір'я Арцах своїм. А для вірмен воно має сакральне значення, тому що там стоять їхні церкви", - зазначив військовий експерт Петро Черник.

Він також наголосив, що дипломатичним шляхом конфлікт між двома народами не вирішити. "На мій погляд, ця проблема ніколи не буде мати ніякого дипломатичного врегулювання. Рано чи пізно вона буде вирішена виключно воєнним шляхом", - зазначив експерт.

Які наслідки для України

Сподіватися на те, що російські окупанти через події у Карабаху зменшать наступ на фронті - не варто. Про це в ексклюзивному коментарі для ТСН.ua заявив військовий експерт Петро Черник. "Росія тверезо усвідомлює, що якщо Україна досягає успіху, то питання розпаду РФ —-питання часу. Вони це прекрасно розуміють. Головною причиною цієї війни і було те, що РФ хоче повернути Україну до свого складу", - наголосив військовий експерт.

Хоча він певен: РФ не збирається відмовлятися від південного Кавказу - Кремль вважає, що це зона їхніх стратегічних інтересів. Тому частину своїх ресурсів, які могли б відправити на війну з Україною, Москва буде змушена перенаправити до Карабаху.

Нагадаємо, попереднє загострення в регіоні сталося у березні. 25 березня у Вірменії заявили, що Азербайджан продовжує наступ на Нагірний Карабах у районі села Парух Аскеранського району. До цього бойові дії між Азербайджаном і Вірменією в Нагірному Карабаху поновлювалися 27 вересня 2020 року. 9 листопада 2020 року було ухвалено угоду між Азербайджаном, Вірменією і Росією про припинення війни. У Нагірному Карабаху було розгорнуто російський миротворчий контингент.