Справа не лише в фортифікаціх: Рахманін пояснив, чому на Покровському напрямку така складна ситуація

Хибні рішення командування, неефективні резерви та "вкрай неорганізовані" фортифікації могли стати причинами швидшого просування ворога під Покровськом ніж на інших напрямках. Таку думку висловив голова комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, народний депутат Сергій Рахманін в інтерв'ю Radio NV, передають Патріоти України.

"Я не знаю розрахунків Генштабу, головкома чи командування. Але, судячи з усього, вони виходили з того, що та кількість військовослужбовців і озброєння, яке є, дозволить достатньо довго тримати оборону [на Покровському напрямку – ред.], як це насправді й відбувається на інших напрямках, наприклад, на тому самому Курахівському чи у Вугледарі, чи навіть зараз вже в Торецьку і Часовому Яру, де принаймні наразі стабілізована ситуація", – зазначив голова парламентського комітету.

Але, на думку Рахманіна, командування Сил оборони, ймовірно, припустилося помилки у своїх розрахунках. І на це є принаймні три причини.

Хибні командні рішення

Першою причиною проблем на Покровському напрямку Рахманін назвав "негарні, неефективні командні рішення оперативно-тактичного управління".

"Я нагадаю, що є керівний орган, який називається Оперативно-стратегічне угруповання військ, і є Оперативно-тактичне. Вони ухвалюють рішення, які потім виконують безпосередньо бригади. Судячи з усього, були проблеми. Тому що те, як просувалися росіяни, як відбувалася здача населених пунктів, свідчить, що координації між військами немає, й управлінські рішення приймалися неправильно. Чому? Це інше питання. Для цього треба більше інформації, але про це можна говорити абсолютно чітко", – наголосив нардеп.

Неефективні та недостатні резерви

Другою причиною невдач української оборони під Покровськом Рахманін вважає недоліки підготовки резервів і проблему ротацій підрозділів наших військ.

"Я так розумію, що ті військовослужбовці, які перекидалися у вигляді резерву, виявилися не такими стійкими, як на інших напрямках. Чому? Можливо, тому що недостатньо навчання, можливо тому, що недостатньо мотивовані, можливо, і це об'єктивно, бракує командирських кадрів", – припустив нардеп.

Він також додав, що Сили оборони України втратили значну частину досвідчених офіцерів на початку повномасштабної війни, і певна кількість сьогоднішніх командирів – це люди, які стали військовими зовсім нещодавно.

"Їм бракує досвіду, бракує ефективності", – зауважив Рахманін.

Він додав, що на відміну від Сил оборони України, підрозділи окупаційної армії часто мають власний резерв, який дуже оперативно використовують для відновлення своїх втрат на полі бою.

"У нас все відбувається трохи інакше. У нас бригада сточується практично до нуля, після цього її відводять на відновлення в тил або в гіршому варіанті – в другу-третю лінію.Натомість на її місце заходить інша бригада, яка може бути нещодавно сформована, не має бойового досвіду, не має кістяка особового складу з бойовим досвідом. І вона просто не витримує натиску і відступає", – наголосив голова комітету ВР.

Недоліки фортифікаційних споруд

Третя причина проблем оборони Покровська, на думку Рахманіна, полягає у невчасному та "вкрай неорганізованому" зведенні оборонних рубежів.

"На всіх напрямках, які є на сьогодні, й насамперед на Покровському, ешелонованої оборони у нас немає", – підкреслив народний депутат.

Він пояснив, що ешелонована оборона передбачає не тільки будівництво кількох смуг фортифікаційних споруд. Всі ці укріплення повинні мати шляхи сполучення між собою та чітко визначені сектори ведення вогню.

"Для цього, наприклад, треба, на мій погляд, вирубати, випалювати, якщо потрібно, "зеленку". Бо зелені зони – це найбільш ефективна [для ворога – ред.] зона для непомітного накопичення військ та підготовки наступу. Потрібно мінувати танконебезпечні напрямки, організовувати шляхи відходу. І зрозуміло, що навіть найдосконаліші фортифікаційні споруди нічого не варті, якщо там немає особового складу. У нас є випадки, коли вирили мережу окопів, а людей там немає", – зазначив Рахманін.