Те, що Юлі не вдалося: На президентських виборах у Киргизстані перемагає щойно звільнений з ув'язнення кандидат

Після опрацювання голосів з понад 96% дільниць перемогу на президентських виборах у Киргизстані попередньо здобуває Садир Жапаров. На референдумі, який відбувався паралельно, виборці проголосували за президентську форму правління у країні. Про це йдеться на сайті Центральної виборчої комісії Киргизстану, зазначають Патріоти України.

Станом на 21:00 за місцевим часом (через годину після закриття дільниць) ЦВК вже опрацювала дані з понад 96,4% дільниць. За попередніми результатами на дострокових президентських виборах у Киргизстані Садир Жапаров набирає 79,18% голосів, другим іде Ахдан Мадумаров (6,7%).

Загалом на виборах мали змогу проголосувати 3,56 млн людей. Як повідомляє KLOOP, ЦВК Киргизстану наразі не оприлюднила інформацію щодо фінальної явки на виборах. За підрахунками видання, проголосувати прийшли 38-39% виборців.

Паралельно з президентськими виборами в країні відбувався референдум щодо форми правління. ЦВК вже опрацювала дані з 95,9% дільниць. За попередніми підрахунками, 81,2% громадян проголосували за президентську форму правління, 10,8% — за парламентську.

Хто взяв участь у виборах?

У президентських виборах взяли участь 17 кандидатів. Загалом подалися 18 кандидатів, але один із них нещодавно вийшов із перегонів.

Зокрема, балотувався Адахан Мадумаров, лідер партії «Бутун Кыргызстан», яка на парламентських виборах у жовтні стала єдиною опозиційною політсилою, що потрапила до парламенту. Також бере участь у виборах колишній глава Державного комітету з нацбезпеки Абділ Сегізбаєв.

Фаворитом президентських перегонів називають Садира Жапарова, якого під час жовтневих протестів у країні звільнили з в'язниці. Як пише «Радио Аззатык», майже всі опоненти Жапарова критикували його на дебатах. Хоча сам Жапаров не брав участі в дебатах, бо «був зайнятий зустрічами з виборцями».

Він двічі був депутатом парламенту: у 2005-2007 роках та у 2010-2013. У 2012 році він намагався захопити «Білий дім» у Бішкеку, висловивши протест проти націоналізації найбільшого золоторудного родовища країни «Кумтор». Суд визнав його винним в організації мітингу та засудив до одного року й шести місяців позбавлення волі, але пізніше його виправдали та звільнили.

У 2013 році під час протестів проти націоналізації «Кумтору» мітингувальники намагалися захопити в заручники губернатора Іссик-Кульської області Емілбека Каптагаєва. Тодішня влада звинуватила в цьому, зокрема, Жапарова, який не визнав своєї провини та виїхав із країни. Протягом певного часу проживав на Кіпрі, а у 2017 році намагався повернутися до Киргизстану, але на кордоні його затримали. Суд призначив йому покарання в 11 років і 6 місяців позбавлення волі.

З початком політичної кризи в країні та масових антиурядових протестів у Бішкеку у жовтні 2020 року політика звільнили з в'язниці протестувальники.

Чому відбувалися дострокові вибори?

15 жовтня на тлі політичної кризи президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков пішов у відставку — він «не хотів бути президентом, який стріляє у своїх громадян».