Теперішній українській владі не потрібна ракета, що може дістатись до Москви? Поки Ізраїль демонструє можливості балістичної LORA, український "Сапсан"/ "Грім" пішов на "паузу"

Ізраїльський оперативно-тактичний комплекс LORA (Long-Range Artillery Weapon System) та український ОТРК "Сапсан" або "Грім" почали розроблятися майже одночасно у 2000-х роках. Проте, одна вже літає та експортується, а друга ще на стадії розробки, зазначають Патріоти України.

Як повідомила прес-служба Israel Aerospace Industries (ІАІ, Ізраїль) 2 червня 2020 року, нещодавно були проведені випробування балістичної ракети LORA (Long-Range Artillery Weapon System), які мали на меті демонстрацію можливостей ракети перед клієнтами.

Достеменно не відомо, коли саме пройшли випробування, однак вони проводились у відкритому морі і включали запуск двох ракет LORA по заздалегідь визначеним точкам у морі. Комплексне випробування включало два сценарії для тестування та демонстрації розширених можливостей LORA.

Перший сценарій передбачав запуск на відстань до 90 км, а другий - на 400 км. Система озброєння була розміщена на кораблі у своїй наземній версії. Ракета була запущена з операційної системи, що включала в себе командний причіп та наземну пускову установку.

Згідно поширеного компанією прес-релізу, обидві ракети були запущені по власній траєкторії і максимально точно уразили цілі на визначених відстанях. У компанії зазначили, що випробування проходили в море з міркувань безпеки, а запуски здійснювалися дистанційно через пов'язаних з коронавірусів обмежень.

Ракетний комплекс LORA розроблений Israel Aerospace Industries. Свої перші випробування комплекс пройшов в 2017 році, вони проводилися також у морі.

Таку ж долю мав всі шанси мати і український оперативно-тактичний комплекс, який в експортній версії отримав назву "Грім-2", а для української армії ОТРК "Сапсан".

Радіус дії експортного зразка, який виготовляється для Саудівської Аравії, складає 280 км. Однак для ЗСУ озвучено можливий радіус дії - до 500 км (положення "Режиму контролю ракетних технологій" дозволяють його учасникам розробляти для власних потреб ракети дальністю до 500 км, а у експортному варіанті – до 300 км).

До складу комплексу, за пропозицією КБ "Південне", повинні входити: стартові пускові установки; два типи ракет – балістична та крилата; мобільний командний пункт управління (на рівні бригади, дивізії, батареї); самохідна пускова установка з ТПК, транспортно-заряджаюча машина з ТПК; рухливі агрегати електричного живлення; апаратура контролю (АКВРС); машина забезпечення бойового чергування.

Бойова частина ракети складає 480 кг. Вона може бути виконана за моноблочною або касетною схемою. Моноблочна схема використовує уламково-фугасну або проникаючу уламково-фугасну ампулу. Розрахункова площа ураження ракети при використанні осколково-фугасної БЧ – понад 10 000 м², касетного заряду – до 3 га. Швидкість підходу бойового блоку до цілі – орієнтовно в межах 1300 м/с. Час, необхідний для здійснення старту ракети з самохідної пускової установки, залежить від підготовленості бойової позиції та ступеня бойової готовності і має становити від 5 до 20 хв.

Важливою особливістю ракети є можливість її польоту не тільки по балістичній прогнозованій траєкторії, але і за аеробалістичною. Особливість такого польоту в тому, що ракета робить непередбачувані для противника "стрибки", йдучи від протиракет. Це гарантує прорив ППО будь-якої складності. А значить, широко розрекламовані Кремлем комплекси С-300 і С-400 будуть безсилими.

У вересня 2019 року на ДП НВО ПХЗ та КБ "Південне" зібрали щонайменше 12 ракетних двигунів для даного ОТРК. На той момент, ОТРК "Грім/Сапсан" був готовий до льотних випробувань.

Однак, на сьогодні відсутня інформація про те, чи відбулися випробування і як реалізується проект на даний момент. Цілком можливо через те, що розробкою цієї дійсно потужної української зброї цікавиться більше Ер-Ріяд, а не Київ.