"Території потрібно звільняти від окупаційної армії та влади місцевих бандитів": Портников розгромив ідею Сивохи щодо "примирення" на Донбасі

Український журналіст Віталій Портников розкритикував ідею радника секретаря РНБО Сергія Сивохи про Національну платформу примирення і єдності. За його словами, саме її створення буде означати наявність в Україні громадянського конфлікту, що не відповідає дійсності. Свою точку зору публіцист виклав, провівши паралелі між сучасною російською окупацією територій України та її радянським періодом, передають Патріоти України.

"Національна платформа примирення і єдності – це імітація мирних ініціатив, а ніякі не ініціативи. Більш того, упевнений, це фактичне сприяння Росії, Кремлю, Володимиру Путіну. Хіба в Кремлі не стверджують, що в Україні – внутрішній конфлікт? Хіба не говорять, що для досягнення миру українське керівництво має розпочати прямі переговори з маріонетковими адміністраціями "народних республік"? Хіба не стверджують, що відділення Криму – не прямий результат російської окупації півострова, а відповідь Росії на "вільне волевиявлення" кримчан на горезвісному "референдумі", підсумки якого не визнані жодною із країн світу?" – задається питаннями Портников.

Він підкреслив, що коли влада презентує Національну платформу примирення, то таким чином визнає сам факт існування "внутрішнього конфлікту" в Україні, що є абсолютною брехнею. Адже на територіях, які були звільнені українською армією від окупанта, нагадав журналіст, немає і не було ніякого "внутрішнього конфлікту" з іншою частиною країни. Портников визнав, що часто громадяни, які живуть в звільнених містах, віддають перевагу іншим політичним силам, ніж виборці в Києві, Львові чи Полтаві. Однак це є проявом демократії, але ніяк не внутрішнього конфлікту.

"Сергій Сивохо – не наївний юнак, який народився в незалежній Україні й не розуміє, чим відрізняється авторитаризм від демократії. Він навчався в радянській школі, вступав в інститут ще за радянських часів. І, напевно, повинен розуміти, що ми з ним теж жили в окупованій країні. Сама Росія була окупована комуністичним режимом, а її війська після захоплення українських земель у 1920 році стояли в його рідному Донецьку – щоб просто повернутися на Донбас і в Крим у 2014 році й відновити звичний окупаційний режим", – написав журналіст.

Він також акцентував увагу на ще одному історичному збігу: місцеві жителі і тоді, до 1991 року, і після 2014 року служили в окупаційній армії. За словами Портникова, тривала окупація завжди передбачає участь в ній представників місцевого населення.

"Але справа не тільки в тих, хто служить. Справа в тих, хто просто живе. Хіба пан Сивохо не пам'ятає, як багато людей в СРСР мали зовсім інші політичні погляди, ніж представники влади? Хіба не знає, як ці люди ходили на партійні й комсомольські збори і виступали там з брехливими промовами – тільки б від них відчепилися? Хіба не пам'ятає, що було з тими, хто публічно висловлював інші погляди? Я не нагадую навіть про часи, коли Донецьк називався Сталіно і в цьому місті людей вбивали просто для "профілактики". Я кажу про ті часи, котрі Сергій Сивохо вже застав", – каже Портников.

Він нагадав, що в СРСР існувала стаття за "антирадянську агітацію і пропаганду" через яку дисиденти опинялися у в'язниці просто за те, що захищали права людини та закликали Кремль поважати власні міжнародні зобов'язання. В цей же період людям не дозволяли оселятися в Криму просто тому, що вони – кримські татари за національністю, в Поволжі – бо вони німці, а в Грузії – бо вони турки-месхетинці.

"Так ось, на Донбасі та в Криму саме такий режим. Режим безправ'я. Коли люди в масі своїй просто бояться – і це природне почуття самозбереження. Коли тебе можуть відправити "на підвал", якщо ти висловлюєш проукраїнські погляди. Коли тебе заарештовують просто за те, що ти – кримськотатарський активіст або чесний журналіст", – підкреслив журналіст.

"Наші колеги Станіслав Асєєв і Микола Семена, звільнені з ув'язнення на Донбасі та в Криму, можуть розповісти Сергію Сивосі й іншим співробітникам президентського офісу куди більше, ніж я. Володимир Балух, якого мучили просто за український прапор, може розповісти Сергію Сивосі куди більше, ніж я. Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров, над якими знущалися просто тому, що вони були керівниками обраного народом Меджлісу, можуть розповісти Сергію Сивосі куди більше, ніж я", – додав він.

Підводячи підсумки, Портников зазначив, що за радянських часів все було так само. Адже більшість людей виживала, а цивілізований світ намагався звільняти з радянських катівень незгодних – дисидентів, письменників, активістів національних рухів. Для цього їх доводилося міняти на агентів КДБ або на економічні угоди з бандитською країною. "Але нікому не спадало на думку організовувати "платформи примирення" з жителями СРСР. Тому що всі прекрасно розуміли: люди, які живуть в тоталітарній країні, змушені рахуватися з владою, яка має можливість з ними розправитися. І дійсно – коли у 1991 році комуністичний режим впав, виявилося, що у нас всі – антикомуністи, віряни, всі знали про злочини режиму, ненавиділи Сталіна, були проти війни в Афганістані, всі зі свічками або в кіпах – а раніше на іншу сторону вулиці переходили, тільки б повз церкву або синагогу не йти", – пише журналіст.

"З ким миритися – не зрозуміло. Так само, як не було з ким миритися в Слов'янську або Маріуполі. Дискутувати – так. Але не примирятися, тому що сварки немає", – висловив він переконання.

За словами Портникова, все що зараз повинна робити Україна, – це інформувати своїх громадян на Донбасі й у Криму, допомагати їм залишати окуповані території та переїжджати у вільну країну.

"А території потрібно звільняти – від окупаційної армії, влади місцевих бандитів, маріонеткових адміністрацій. Це і буде звільнення українських громадян на Донбасі й у Криму від пропаганди і страху. Це і буде справжнісіньке примирення", – резюмував журналіст.