"Трамп зациклений на контрасті із політикою Байдена": "Залізти" в голову 47-му президенту США не під силу багатьом у цьому світі, - Постернак

Західні медіа заглядають в рот Трампу, гадають на гущі, штурмують аналітиків та радників в оточенні новообораного Президента США і намагаються збагнути якою буде його політика в українському напрямку", - про це у Фейсбуці пише політтехнолог Олег Постернак, передають Патріоти України.

"Це непроста задача, адже "залізти" в голову 47-му Президенту США не під силу багатьом у цьому світі. Тим не менш, можна окреслити певні реперні точки.

1. Контраст понад усе. Більшість джерел чітко артикулюють позицію, що кінець війні в України близький, хоча при цьому констатують, що розробленого плану у Трампа немає.

Але Трамп зациклений на контрасті із політикою Байдена за будь-яку ціну і тому варто врахувати, що підхід до України за аналогією може стати жертвою цієї політичної стратегії.

Очевидно, що Трамп зосередиться на цих сигналах суспільству, адже він має демонструвати наступність свого зовнішньополітичного підходу із передвиборчими позиціями.

Швидко і публічно відмовитись від них буде занадто нахабно як для самого Трампа, але в часи його першого президентства випадків різкої зміни підходів доволі багато (відкликання підпису під комюніке після саміту G7 в Канаді, ситуація із виведенням військ із Іраку тощо).

2. Персоніфікація. За визначення зовнішньополітичної лінії Трампа буде змагання різних груп в середовищі Республіканської партії, від поміркованих до MAGA-групи, від старих "чиновників-яструбів" часів першого президентства до неофітів-підлабузників алармістського типу.

Трамп схильний доручати окремі конфліктні зовнішньополітичні кейси певним відповідальним координаторам, яким він довіряє. Так було, коли він призначив Курта Волкера на "український трек" або свого зятя Кушнера на близькосхідний напрямок. Саме останній і супроводжував Авраамські угоди. Ймовірно так само буде і цього разу.

3. Холодний душ реалізму. Трамп ймовірніше за все буде мати телефонну розмову із Путіним в найближчий час, адже цього вимагає взятий ним на озброєння наратив: "при мені війни будуть припинені". А якщо сказав - то треба принаймні робити певні кроки для цього. Фантомна віра у те, що завтра Трамп розчулиться історією та нинішньою трагедією українців і стане антиросійським яструбом - поки що теорія для наївних.

Факт перший, на якому буде наполягати Трамп: 20% території України окуповані і повернути їх Збройні Сили України нездатні. Мобілізація немотивованих осіб, низький рівень підготовки новобранців, військово-технічна нестача, безліч випадків СЗЧ та дезертирства, низький рівень воєнного планування та командування не здатні створити диво на полі бою.

Факт другий: військова допомога Україні стає засобом шантажу Путіна. Мета - примусити його сідати за перемовини. Але навіщо це йому, адже за місяць він "вигризає" по 500 квадратних кілометрів української землі? І навіть якщо РФ почне імітувати перемовини, чи має Україна достатні контраргументи, щоб пробити завищені "хотілки" РФ, які будуть віддавати захмарним нахабством?

Факт третій: торг щодо вступу України в НАТО. Дуже дивно, звісно, спостерігати, як цей козир в руках Заходу вислизає з його рук, адже ним можна було б маневрувати. І замість того, щоб казати, що Україну не готові взяти в НАТО, не краще було б дати Кремлю реальну підставу, що Україну можуть таки запросити і тим самим показати дієвість цього козиря? Адже виявляється так, що від нього відмовляються на користь РФ, навіть не увівши в перемовну гру", - завершує політтехнолог.