Лауреатами Нобелівської премії миру 2022 року стали українська організація Центр громадянських свобод, білоруський правозахисник Олесь Біляцький та російське товариство "Меморіал". Голова Нобелівського комітету Беріт Рейсс-Андерсен пояснила, чому цього року нагороду вирішили розділити саме між Україною, Білоруссю та Росією, передають Патріоти України.
В інтерв'ю, яке опублікували на YouTube-каналі премії, вона пояснила, що комітет обрав цих переможців з метою підкреслити важливість громадянського суспільства та його роль у будь-якій країні, зокрема у протистоянні авторитарній владі, пише ВВС.
"Ми б хотіли показати важливість вибору людей у тому, щоб стати проти несправедливості, війни і за людські цінності", – сказала голова комітету.
Рейсс-Андерсен наголосила, що всі лауреати захищають права людини. "Цих трьох лауреатів поєднує те, що люди можуть встати і змінити ситуацію на краще в їхніх країнах. Інша наявна спільна риса – усіх їх об'єднано однією метою, попри межі, що поділяють ці три нації. Наш головний сигнал – це завжди мир і жодних війн. Варто розвивати нації, здатні протистояти авторитарним режимам, які мають тенденцію здійснювати акти агресії", – зазначила вона.
"Сфера премії миру - це не війна в Україні, але це, безперечно, дуже серйозне її тло", - зазначила голова комітету.
Вона підкреслила, що в Росії та Білорусі влада зробила представників громадянського суспільства та правозахисних організацій ворогом держави, що прикро і неприпустимо.
На її думку, верховенство права, права людини та право голосу - а саме відстоюючи їх у Білорусі Олесь Біляцький потрапив за ґрати - може запобігати війнам і може покласти їм край.
На запитання про те, чи не краще було дати цю премію Зеленському чи Навальному - людям, що мають ширше світове визнання - голова комітету відповіла: "Всесвітнє визнання - це не те, що ми беремо до уваги. І ми ніколи не коментуємо, хто не отримав премію. Ми вважаємо, що ті, хто робить внесок у справу миру, це не люди, які ведуть війну. А вказуємо на тих, хто зараз може змінити ситуацію".
"Війни можна вирішувати не лише військовими засобами. Повстання людей, спротив і протести відігравали важливу роль. І ми вважаємо, що наші переможці продовжуватимуть це робити", - резюмувала Беріт Рейсс-Андерсен.
Понад 380 тисяч російських військових убитими та важкопораненими втратила армія РФ за десять місяців 2026 року. За даними української розвідки, це майже дорівнює місткості п'яти стадіонів «Лужники» в Москві. Про це повідомило Головне управління розвідк...
Саміт США, Китаю та Росії щодо завершення війни наразі малоймовірний. Про це заявив виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда, передають Патріоти України. За словами експерта, найближчим часом президент США Дональд Трамп зосередиться ...
