У Польщі "злякалися" депортації українських чоловіків - Forbes дізнався причини

Польща взяла на себе зобов'язання допомогти Україні у репатріації чоловіків, які є військовозобов’язаними, після прийняття нового закону про мобілізацію, який набуде чинності 18 травня. Однак крім етичних розглядів, цей крок може мати серйозний вплив на польську економіку.

В Польщі "злякалися", що тисячі українських громадян, які проживають у країні, можуть бути змушені залишити свої робочі місця та піти в армію. Про це повідомляє Forbes. Також з'явилися побоювання, що значна кількість з них може намагатися покинути Польщу, щоб уникнути призову.

Зазначається, що понад мільйон українців, які прибули до Польщі з початку російського вторгнення у лютому 2022 року, серед них 371 тисяч чоловік призовного віку, які можуть підлягати призову на службу.

Більшість українців, які прибули до Польщі після лютого 2022 року, отримали тимчасовий захист, що дозволяє їм працювати та отримувати доступ до державних послуг навіть без відповідних документів, але це положення закінчиться 30 червня, і невизначеність навколо цього змусила багатьох замислитися про майбутнє в цій країні.

Українець, який проживає у Варшаві та захотів залишитися анонімним, вважає, що ситуація може змусити деяких українців переглянути своє місце проживання в Польщі, з огляду на те, що інші країни регіону, включаючи Естонію та Німеччину, унеможливили репатріацію.

"Ті, хто не хоче бути призваним до армії, шукатимуть способи уникнути повернення в Україну за будь-яку ціну, навіть якщо це означає долучення до тіньової економіки або переїзд із сім'ями в іншу країну. Польща може в кінцевому підсумку втратити частину своєї основної робочої сили", - пояснив він.

Андрій Арканюк, експерт із легалізації зайнятості в агентстві з працевлаштування Contrain Group, стверджує, що хоча не очікує раптового відтоку українців з Польщі, але спостерігає підвищений інтерес до переїзду до інших країн, таких як Німеччина чи Іспанія, а також поза межами Європи.

Проте, він зазначає, що Київ і Варшава уклали угоду про спрощення виконання судових рішень в обох країнах, що може допомогти виконати заочні рішення про ухилення від мобілізації в Україні в Польщі.

У звіті Deloitte для УВКБ ООН та Агентства ООН у справах біженців зазначено, що внесок українських біженців у ВВП Польщі у 2023 році становитиме від 0,7% до 1,1%, у довгостроковій перспективі очікується його зростання до 0,9-1,35%.

Завдяки збільшенню фонду заробітної плати, росту приватного споживання та припливу іноземного капіталу, доходи сектору державного управління Польщі зросли у 2022 році на 10,1-13,7 млрд злотих (2,525-3,425 млрд доларів США), а у 2023 році — на 14,7-19,9 млрд злотих (3,675-4,975 млрд доларів США). Згідно зі звітом, у 2023 році це значно компенсує державні витрати на біженців у розмірі 15 млрд злотих (3,75 млрд доларів) у 2022 році та 5 млрд злотих (1,25 млрд доларів) у 2023 році.

Більшість українців у Польщі працюють у таких секторах, як промислове виробництво, транспортні послуги та будівництво, при цьому майже половина з них мають посади, які не відповідають їхній кваліфікації.