У Росії нові проблеми: 300 солдатів з Південної Осетії відмовилися воювати за Путіна в Україні

Приблизно три сотні військових з так званої Південної Осетії відмовилися від війни з Україною за власним бажанням і повернулися додому. Про це повідомив осетинський блогер Алік Пухаєв, передають Патріоти України.

"Близько 300 військовослужбовців (в основному етнічних осетин) з російської військової бази повернулися в Південну Осетію за власним бажанням, адже вважали, що їх кинули вмирати під час спецоперації в Україні", - написав він на своїй сторінці у Twitter.

Колишній президент "республіки" Едуард Кокойти у своєму Telegram-каналі повідомив, що деяка кількість військових справді відмовилася брати участь у бойових діях в Україні.

"Ми всі стурбовані ситуацією навколо наших воїнів, які повернулися додому в Осетію із зони бойових дій. Ніхто не має права засуджувати цих хлопців або звинувачувати їх у боягузтві. Слід розібратися в першопричинах того, що сталося і з'ясувати, яким чином було організовано їх участь. Цим ми займемося найсерйознішим чином", - написав він.

При цьому додав, що сотні осетинських бійців зараз перебувають "в зоні бойової операції" і "героїчно виконують свій обов'язок", а ті, хто повернувся додому, "якщо вважатимуть за потрібне, при забезпеченні належної організації їх участі", зможуть знову відправитися в "зону спецоперації" і допомогти завершити, як висловився Кокойти, "звільнення Донбасу".

Водночас осетинський журналіст Руслан Тотров розповів, що ці осетинські солдати відмовилися підкорятися наказам росіян і негайно вирушили додому, попередивши, що будуть стріляти в будь-якого, хто спробує їх зупинити. Група безперешкодно дісталася Південної Осетії в супроводі міліцейських конвоїв.

Тотров пояснив можливу причину відмови солдатів від служби. За його словами, так званий "президент" Південної Осетії Анатолій Бібілов форсував злиття осетинських військовослужбовців з російською армією і придушував, використовуючи вплив російського політика Владислава Суркова, всіх політичних суперників, які не підтримували таке рішення. Зрештою південноосетинські солдати опинилися в Україні як невіддільна частина російської армії.

"А потім був останній інцидент, який мало не закінчився під дулом пістолета. Один з командирів заборонив осетинським солдатам забирати з поля бою тіло загиблого товариша. Це викликало справжні хвилювання. Сам факт відправки сотень осетин в Україну викликав полум'я невдоволення в Південній Осетії, оскільки країна на даний момент буквально втратила більшу частину своїх солдатів і стала повністю вразливою для Грузії. ...

Очікувалося, що осетини безтурботно атакуватимуть добре захищені українські позиції в стилі камікадзе, без будь-якої продуманої стратегії. Це призвело б до величезних втрат. У якийсь момент осетинські солдати просто проігнорували накази і почали битися по-своєму... Результатом такої бунтарської і незалежної манери поведінки став значний інцидент: відмова забезпечити осетинську частину боєприпасами і картами", - повідомив Тотров.