У розшуку два мільйони людей: Експерт пояснив, чому у ЗСУ проблеми з комплектацією

Призначений на посаду міністра оборони України Михайло Федоров поставив перед собою низку завдань, першочерговим з яких він назвав реформу ТЦК. За його словами, йдеться про повноцінний аудит відомства, щоб знайти додаткові можливості для покращення фінансового та соціального рівня забезпечення військовослужбовців, та про запропоновані рішення щодо проблем ТЦК, "які не можна ігнорувати", передають Патріоти України.

До останніх, ймовірно, належать озвучені міністром цифри щодо українців, які перебувають у розшуку ТЦК — 2 млн осіб, і військовослужбовців, які самовільно залишили свої частини (СЗЧ) — 200 тисяч осіб. Однак проблема СЗЧ значно глибша та може вимагати комплексного підходу з метою зрозуміти, чому бійці залишають свої частини.

Таку думку висловив військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко. Він виділив щонайменше три причини СЗЧ у лавах ЗСУ.

1) Неадекватність командування. Як наголошує експерт, у СЗЧ ідуть не тільки ті, кого ТЦК ловить по парках, а й нормальні, мотивовані бійці, яким, на жаль, трапився неадекватний командир, та іншого шляху змінити підрозділ просто немає. І доки не буде законного, абсолютно правового інструменту зміни військовослужбовцем підрозділу, без СЗЧ, вони продовжуватимуться. У будь-яких умовах і за будь-якого посилення покарання.

2) Психоемоційне та фізичне вигоряння. Це викликано відсутністю чіткої визначеності та розуміння у військовослужбовця, скільки він служитиме. Відсутність термінів служби та розуміння періодичності справедливої ротації. Ті, хто перебувають у горнилі війни з 2022 року, а деякі і з 2014-го, навіть за наявності відпусток не отримують того психоемоційного та фізичного розслаблення за такі короткі терміни, які виписуються.

Відсутність рішення, а точніше, сміливості розв'язати цю проблему у вищих органів правильним, адекватним шляхом призводить до СЗЧ навіть серед добровольців, мотивованих, професійних військовослужбовців, що вигоріли.

3) Низька якість поповнень. У СЗУ відправляється чимала кількість тих, кого затримує ТЦК, але які не мають абсолютно ніякого бажання служити та захищати Україну. А часом і зовсім фізично до цього не пристосовані і навіть загрожують навколишнім, адекватним військовослужбовцям. Загроза ця у вигляді букетів захворювань — від туберкульозу до ВІЛ, а деколи все разом узяте й більше. Хоча є й така категорія, як потенційний зрадник, який готовий зливати позиції.

«ТЦК не аналізує психологічний та моральний портрет затримуваного, й чимало проросійськи налаштованих ухилянтів було відправлено до підрозділів СОУ саме за допомогою таких граблів, з усіма наслідками… І одна справа, коли такі персонажі йдуть у СЗЧ, а зовсім інша — коли вони залишаються в підрозділі і продовжують шкодити», — зазначає Олександр Коваленко.

На думку експерта, необхідне непопулярне рішення — зробити добровільну мобілізацію привабливою для потенційних військовослужбовців за допомогою фінансової мотивації. Тільки фінансова мотивація може розв'язати проблему з нестачею добровольців, а підвищення забезпечення чинних військовослужбовців, особливо на передовій, знизить СЗЧ за пунктом два, а роль ТЦК та негатив до ТЦК у суспільстві буде знижено в рази.

«Це лише деякі приклади того, що є складовими СЗЧ і що може стати вирішенням цієї проблеми. Правовий інструмент переведення військовослужбовця до іншого підрозділу, чіткі терміни служби як мінімум для ветеранів війни, фінансова мотивація як для добровольців, так і для чинних військовослужбовців. І СЗЧ разюче почнуть знижуватися, але… Але чи будуть ухвалені правильні рішення чи, як завжди, неефективні, половинчасті? Незабаром дізнаємось», — резюмує Олександр Коваленко.