"У Торецьку для росіян бої проходять зараз у значно складніших умовах, ніж це було на самому початку": Коваленко оцінив цілі ворога після Вугледара

"Спробую спрогнозувати, у що виллється для російських окупаційних військ у перспективі та інтенсивність бойових дій, яку вони ведуть і намагаються зберігати", передають Патріоти України.

"Після того, як у попередньому дописі я відповів на найчастіше запитання, яке останнім часом ставлять стосовно того, чи можна було втримати Вугледар, тепер спробую відповісти, що буде після Вугледара. При цьому спробую спрогнозувати, у що виллється для російських окупаційних військ у перспективі та інтенсивність бойових дій, яку вони ведуть і намагаються зберігати досі.

Насамперед, хочу зазначити, що для російських окупаційних військ є до кінця року як основні завдання, так і другорядні щодо виконання.

До основних належать захоплення Курахового, Покровська, Торецька, Часового Яру. Причому саме в такій послідовності, хоча за пріоритетністю Покровськ — № 1.

До другорядних завдань належать такі: зріз Роботинського виступу і відкриття Оріхівського напрямку; інтенсифікація напрямку на Гуляйполе; активізація Времевського напрямку; вихід на лівий берег річки Оскіл і розсічення Лимано-Куп'янської осі.

При цьому очевидно, що сил і засобів на виконання всіх основних і навіть другорядних завдань до кінця року в російських окупаційних військ бракує, а впевненості в перевазі у 2025-му — немає. Про відсутність такої впевненості говорить хоча б факт низки указів Путіна про збільшення чисельності армії, а потім про збільшення кількості призовників. Зауважу, такі дії Путін робить не вперше, і найчастіше збільшує він кількість армії після провалів на фронті.

Навіть Вугледар не дає армії Росії будь-якої вирішальної переваги

Але хіба ситуацію в зоні бойових дій в Україні зараз можна назвати провалом? Війська продовжують рух, захоплено Вугледар, хіба ж це не успіх? Ось у тому-то й річ, що ні в стратегічному, ні в оперативно-тактичному сенсі — ні. На сьогодні російські окупаційні війська, з початку 2024 року, не досягли жодного оперативно-тактичного рівня успіху, а всі ті, про які з пафосом і придихом заявляє російська пропаганда та перелякана західна преса, мають здебільшого тактичне значення.

Навіть Вугледар, про який стільки розмов із домішками апокаліптичних сценаріїв, не дає армії Росії будь-якої вирішальної переваги, за винятком можливості відновити залізничне сполучення через Волноваху… на свій страх і ризик.

Так, після Вугледара, який вимотав і виснажив російські окупаційні війська, ті намагатимуться рухатися на Богоявленку та Новоукраїнку, але це етап вельми довгострокових боїв у полях. Армія РФ хоче швидкої перемоги зі спектра основних завдань. Але це точно не Покровськ, для наступу на який має бути сформований південний фланг, а станом на сьогодні навіть не закрита лівобережна кишеня по річці Вовча. Крім того Селидове як кістка в горлі в росіян на Покровському напрямку і бої за нього стануть не менш виснажливими, ніж за Вугледар.

У Торецьку для росіян бої проходять зараз у значно складніших умовах, ніж це було на самому початку наступу на агломерацію, коли штурмові підрозділи буквально просочувалися в міську забудову. Тепер же, крім боїв у міських умовах, присутні промислові зони, ландшафтно-рельєфні особливості та інші перешкоди. Торецьк виснажує ресурс російських окупаційних військ, точно так само, як це робив Вугледар або Авдіївка.

Але найболючішою темою для армії Росії стає Часів Яр, наступ на який окупанти розгорнули одночасно з наступом на Авдіївку, у жовтні 2023 року і досі тиняються на лівому березі каналу, втрачаючи до роти за добу в спробі прорватися на правий берег.

Дуже схожа ситуація, до слова сказати, у Вовчанську, що на півночі Харківської області. Адже там російські окупаційні війська не тільки за 2024-й рік не розширили «успіх», а й втратили контроль над Агрегатним заводом.

Усе вказує на те, що за доволі скромного набору цілей жодного обласного центру в їхньому списку немає, російські окупаційні війська не мають змоги їх упевнено реалізувати, при цьому маючи тотальну кількісну перевагу в зоні бойових дій — понад 550 тис. осіб. А це натякає на явне виснаження ударних і наступальних можливостей.

Ні, у 2024-му Росія не зупинить наступ, але все, що відбувається, натякає на те, що у 2025-му вона не зможе не те що наступати приблизно в такому самому темпі, а й навіть утримувати захоплені території".