"Порошенко, Зеленський, Порошенко, Зеленський", - майже наспівує обліковець голосів перед горою паперів. Так проводився підрахунок голосів незадовго до півночі у посольстві України у Варшаві. Представники кандидатів у президенти зібралися навколо столу в конференц-залі, рахуючи бюлетені громадян, які живуть у сусідній Польщі. Обліковець передавав бюлетень тому представнику, чий кандидат був виділений з 39 імен. Стовпчики бюлетенів за чинного президента Петра Порошенка і політичного новачка Володимира Зеленського виявилися найбільшими у Варшаві. Ця сцена, як пише The Economist, ілюструє певну стійкість України, повідомляють Патріоти України.
На відміну від інших пострадянських країн, в ній панує демократія. Країна лишається на проєвропейському курсі, який був встановлений революцією на Майдані у 2013-2014 роках, попри агресію Росії й анексію Криму. Українці користуються свободою, посиленою візовою лібералізацією з ЄС. Тисячі людей скористалися своїм правом вільно подорожувати Європою за останні п’ять років. Більшість їздили в Польщу, яка приваблює близькістю і культурно-лінгвістичною спорідненістю і своїм економічним зростанням. 31 березня тисячі українців прийшли в посольство своєї країни у Варшаві, а також у консульства в Ґданську і Кракові, щоб віддати свій голос на виборах. Це стало зразком транс'європейської демократії.
Але демократія і європейська конвергенція вимагає більшого, ніж участь у виборах раз на п’ять років. Потрібно також збудувати верховенство закону, прозорість і сильні інститути. Все це дається Україні важко. Корупція лишається ендемічною, а олігархи досі домінують в політиці. Розчарування повільними темпами реформ ще більше підживлює еміграцію. Ще у 2013 році в Польщі жили 220 тисяч українців. Тепер їх близько 1,5 мільйона. Але на відміну від попередніх хвиль української еміграції, нова не має сезонного характеру. З України їдуть молоді люди, які володіють багатьма мовами й мають хорошу освіту. Більше третини з тих, хто поїхав з країни нещодавно, мали університетські дипломи. Ангеліна Приймак переїхала в Польщу у 2013 році, щоб вивчати європейські відносини.
орупція в українських університетах стала головним фактором для неї й багатьох інших студентів у рішенні емігрувати. Хабарі за оцінки настільки високі в Україні, що загальна вартість навчання майже однакова по обидва боки кордону. Тепер вона працює на аналітичний центр у Польщі. Так само і Саша Іванюк – політолог і новеліст з Києва – вирішила, що українські університети надто парафіяльні й корумповані. Тому вона переїхала в Люблін для продовження своїх досліджень. Багато підприємців переїжджають в Польщу, так само як і тисячі професіоналів, які часто розглядають країну як шлях до Німеччини. Читайте також Der Spiegel: Україна пережила важкі роки й для багатьох назад шляху немає «Студенти й бізнесмени їдуть. Це катастрофа у вимірі демографії.
Країна втрачає тих людей, які могли б її змінити», - каже Іванюк. Українці в Польщі грають таку ж роль, як румуни в Іспанії, поляки у Великій Британії чи литовці у Німеччині. Вільне пересування, дешеві авіаперельоти, поширення англійської мови й інтернаціоналізація університетів – все це полегшує для європейців рішення про переїзд. Тенденція свідчить, що такий вибір все частіше роблять молоді й добре освічені люди. Вони за визначенням мобільні й через це можуть повною мірою скористатися усіма перевагами європейської інтеграції. Молодь їде зі східної й південної периферії Європи до ядра. Брюссель став головним прикладом.
У столицю ЄС з’їжджаються всі, кому не байдужа доля союзу. Але політики, принаймні, повертаються у свої країни, щоб працювати з виборцями, чого не відбувається з іншими мігрантами. Наслідки останніх хвиль еміграції стануть відчутними не найближчим часом. Але вони вже помітні у деяких місцях. Гартон Еш зауважив, що тон національних дебатів у Польщі добре ілюструє від’їзд добре поінформованих і проєвропейських поляків. «Справжні європейці переїхали звідси в Європу», - каже він.
У РФ запустили нову «патріотичну» акцію, щоби вшанувати пам’ять ліквідованих в Україні російських окупантів, повідомляють Патріоти України. Раніше фото таких «героїв» розміщували на шкільних партах, проте росіяни вирішили вийти на новий рівень абсурду,...
Українські сили 23 березня оприлюднили футаж російського протибатарейного радара "ЗООПАРК-1М", який ліквідували в Донецькій зоні. Загалом, Росія втратила щонайменше шість радіолакційних комплексів і, ймовірно, лише дуже обмежена кількість залишилася в ...