Виконувач обов'язків генпрокурора Ковальський розкрили підсумки службового розслідування щодо біглого генпрокурора Кравченка

Службове розслідування закінчили й встановили порушення відомчих інструкцій, розповів Ковальський. Кравченко, за його словами, підписав наказ, який сам підготував, і безпідставно використав запрошення до іноземної держави, щоб виїхати за кордон.

"По суті, він вчинив дисциплінарний проступок, за який його необхідно було звільнити, але у мене не було бажання чекати висновків Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, а звільнив його, коли від нього надійшла заява на звільнення", – пояснив в.о. генпрокурора.

У межах розслідування з'ясували, що Кравченко сам написав і надрукував наказ про своє відрядження, а потім підписав його й завірив печаткою Офісу генпрокурора (ОГП). Для виїзду за кордон він використав запит на участь у засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).

За словами Ковальського, у п'ятницю, 4 вересня, Кравченко запросив до себе начальницю Управління державної охорони Офісу генпрокурора й попросив у неї печатку ОГП, яка має зберігатися в цієї посадовиці. Печатку він залишив собі на вихідні. У суботу, 5 вересня, Кравченко був на робочому місці, а в неділю, 6 вересня, також приходив в ОГП.

Ковальський припустив, що Кравченко спланував це ще в п'ятницю, коли взяв печатку на вихідні.

У понеділок, 7 вересня, співробітники знайшли в кабінеті Кравченка гербову печатку ОГП і конверт із наказом про його відрядження. Кадровий департамент зареєстрував наказ, бо тоді ще не було відомо, що Кравченко не повернеться до України.

Розслідування також з'ясувало, що Кравченко не використав службове авто для виїзду за кордон, а ще заздалегідь написав заяву про відмову від державної охорони.

Відповідаючи на запитання журналістів про підстави для кримінальної справи щодо Кравченка, Ковальський зазначив, що НАБУ і САП розслідують справу "Карфаген" про кришування діяльності кол-центрів. Якщо в ній встановлять факти порушення Кравченком закону, йому оголосять підозру.

Застереження. Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.