"Винесення умов миру на референдум свідчитиме, що мова йде не про перемогу, а про приховану поразку", - Кочетков

“Коли вже прийде перемога і закінчиться клята війна?” — питання, яке турбує всіх. Спробую відповісти об’єктивно. Кожна війна завершується більш-менш стійким миром на певних умовах. На осі можливостей є дві крайні точки — беззастережна капітуляція Росії і беззастережна капітуляція України, які не має сенсу розглядати, бо вони нереальні. А між ними — “дике поле” компромісів, які дозволяють кожній зі сторін трактувати укладений мир як власну перемогу", - про це на власній сторінці у Facebook пише політтехнолог Олександр Кочетков, передають Патріоти України, та продовжує:

"Тоді що є перемога? На емоційному рівні все зрозуміло: це парад наших вояків на Червоній Площі у Москві під гімн України. Або хоча б у Севастополі. Відповідно, суд над Путіним та іншими військовими злочинцями і все таке.

А ось на практиці країною-переможницею вважається та, яка за мирною угодою отримала більше, ніж мала до війни. Крапка. Все інше — це гідна, навіть героїчна, але поразка. Як, наприклад, склалося у війні Фінляндії проти Радянського Союзу, де фіни змушені були відмовитися від частини території, хоча й завдали Червовій Армії величезних втрат. На жаль, руйнування планів агресора, який намагався захопити всю країну, оспівується як перемога лише у патріотичних міфах.

Відповідно, у війні проти Росії для перемоги нам необхідне повне виведення російських військ, повернення Донбасу без будь-яких умов, отриманні коштів на відбудову зруйнованого (як це ні прикро, людські втрати компенсувати неможливо) і надійні гарантії безпеки України. Це — мінімум. А додаткові компроміси на кшталт відмови від НАТО чи підвищення статусу російської мови будуть тільки розмивати цю перемогу.

Тобто, завдання перед переговорниками стоїть надважке, і цього треба бути свідомими.

Мирна угода є проекцією ситуації на фронті, точніше, перспектив її розвитку. Тобто, мир укладається, коли країнам, які воюють, все вже зрозуміло. І ніякий шантаж, зокрема, ядерний, вже не спрацьовує.

У нас така ситуація визначення має скластися у середині квітня: до ВСУ надійде значне поповнення, озброєне західним обладнанням, а агресор понесе втрат у живій силі і техніці, які остаточно підірвуть його наступальний потенціал. Тоді ж визначиться можлива участь у війні Беларусі (фатальна для Лукашенка), а також завуальована участь Польщі (обмежений контингент, який забезпечить захист наших західних областей, вивільнив ЗСУ для стратегічної наступальної операції).

У цей період накопичиться і достатньо інфи, щоб аргументовано спрогнозувати, чи підуть події стрімким шляхом, і мирний договір буде укладено десь у кінці травня. Або довгим, і у цьому випадку прогноз на мир буде аж на кінець року або навіть на наступний. Ось так — самому хочеться все і зараз, але є як є.

Наостанок два суттєвих зауваження.

Перше: довгий шлях до миру більш важкий, але тоді перемога буде більш відчутною. Власне, тоді вона буде справжньою перемогою. Друге: винесення умов миру на референдум свідчитиме, що мова йде не про перемогу, а про приховану поразку".