1 січня віряни згадують святого монаха Іллю Печерського, котрого прославляють у мирському житті, як богатиря Іллю Муромця

1 січня першого дня року відзначається Ільїн день на честь монаха Києво-Печерського монастиря Іллі Печерського. Його вважають прототипом билинного Іллі Муромця. Він був досвідченим і хоробрим воїном у молодості, але після тяжкого поранення постригся у ченці.

Згідно житія преподобного Ілля Муромець, угодник Божий на прізвище Чобітько, жив у XII столітті і помер ченцем Києво-Печерської лаври близько 1188 року. За свої ратні звитяги на терені захисту православної віри й рідної землі Ілля Муромець був зарахований до лику святих і похований в печерах Києво-Печерської лаври. Достовірних відомостей про житіє цього святого від його сучасників збереглося до нашого часу вкрай мало. .

Прізвисько «Муромець» дало підставу деяким історикам стверджувати, що він походив із тепер російського Мурома, або, більш ймовірно з Моровійська (села поблизу Чернігова, де досить довго княжив Володимир Мономах.- ПУ). Можливо, це прізвисько було дане пізніше з огляду на те саме ім'я, що мав найуславленіший богатир Русі, але більш ймовірно в народній пам'яті Володимир Мономах поступився місцем своєму ще більш величнішому пращуру - Володимиру Хрестителю, котрому згідно переказам служив билинний витязь.

Найдавніші письмові згадки про преподобного Іллю Муромця містяться в праці українського релігійного історика, насельника Києво-Печерської обителі Афанасія Кальфойського «Тератургіма». В книзі, яка була видрукувана польською мовою в 1638 році у Лаврській друкарні, згадується богатир Чобiтько, чиї мощі зберігалися в Антонієвій печері Києво-Печерського монастиря і що цей чернець на ім'я Ілля Муромець жив у монастирі 450 років тому (тобто у 1188 році).

Згідно з сучасними релігійними джерелами, до постригу Ілля Муромець був дружиником князя Володимира Мономаха, славився ратними подвигами і небаченою силою. Свою силу воїн використовував тільки для боротьби з ворогами Батьківщини, захисту людей та відновлення справедливості. Після отримання в одному з боїв з половцями важкого поранення та підкоряючись заклику душі, Ілля став ченцем в Києво-Печерському монастирі та дав обітницю ніколи не брати зброю до рук. Проте коли святій обителі загрожувала небезпека від набігів чужинців порушив її — взяв до рук меча для захисту монастиря та братії та отримав смертельну рану в груди. Чернець Києво-Печрський Ілля, маючи невиліковну рану, упокоївся в монастирі Преподобного Антонія у 1188 році.

Наукові дослідження мощей Іллі Печерського

За даними досліджень учених Ілля Печерський за життя мав дуже високий зріст (177 см при середньому сучасників 160—165 см) і кремезну статуру,дуже розвинуті м'язи і неабияку фізичну силу. Вік небіжчика 40-45 років.

При рентгенологічному дослідженні виявлені ознаки акромегалії, (акромегалоїдні люди мають непропорційно великі частини тіла, кремезні), а також те, що чернець за життя хворів на дуже рідку хворобу спонділаартроз (ця хвороба дещо схожа на радикуліт і може обмежувати рухливість ніг, тобто легенди про «тридцять три роки на печі» можуть мати реальне підґрунтя).

Кістки святого мають сліди численних переломів. Не викликала сумніву у науковців і причина смерті — велика глибока рана в області серця. Такі рани могли залишити або дворучна сокира або спис. Крім обширної рани в лівій частині грудей, тіло має глибоку округлу рану на лівій руці — створюється враження, що чернець прикрив груди рукою, і ударом списа чи іншої зброї вона була пробита до серця.

Точну дату смерті науковці встановити не змогли, але за їх твердженнями це друга половина XII століття.

Канонізація

Преподобний Ілля Муромець був канонізований у 1643 році разом з ще шістдесятьма дев'ятьма угодниками Києво-Печерської лаври. В акафісті всім Печерським преподобним сказано: «Радуйся, Ілле, бо за подвиги стриманості й безстрашності ти в благодать зодягнувся».

До преподобного Іллі Муромця, як до мужнього воїна Христового, молитовно звертаються християни бажаючи отримати поміч у боротьбі з ворогами видимими і невидимими.