30 років станції "Академік Вернадський" - одеський слід в Антарктиді

У лютому виповнилося 30 років відтоді, як Велика Британія передала Україні антарктичну станцію Академік Вернадський. Сьогодні Україна входить до переліку 29 держав, що мають власні наукові бази в Антарктиді. До ювілею згадаємо шість фактів, які поєднують станцію з Одесою та Одещиною, передають Патріоти України з посиланням на Суспільне Одеса.

1. Криголам «Ноосфера»: нове ім’я, отримане в Одесі

У серпні 2021 року Україна придбала британський криголам RRS James Clark Ross, який згодом отримав назву Ноосфера. Саме в Одесі судно офіційно перейменували та підняли над ним український прапор.

28 січня 2022 року криголам вирушив із Одеси у свій перший антарктичний рейс — до станції «Академік Вернадський». На борту розміщені сучасні лабораторії для океанографічних досліджень, аналізу морської води, вивчення флори й фауни та відбору донних відкладів із глибини до семи кілометрів.

2. Одеські капітани за штурвалом

Першим капітаном «Ноосфери» на шляху до Антарктики став одесит Павло Панасюк. Нині судном керує також капітан з Одещини Андрій Старіш, який пройшов професійний шлях від другого помічника до командира криголама.

3. Одеські науковці на «Вернадському»

Чимало представників Одещини працювали або зимували на станції. Серед них — співробітники Гідрометцентру Чорного та Азовського морів.

Біологиня Оксана Савенко стала першою жінкою з Одеси, яка двічі зимувала на станції. Вона згадує, що життя на «Вернадському» — це поєднання суворої природи, командної роботи та наукових відкриттів.

До ювілейної 30-ї Української антарктичної експедиції долучилася ще одна одеситка — біологиня Єлизавета Сафонова. На станції кожен дослідник працює у власній лабораторії відповідно до наукових завдань. При цьому контакт із тваринами суворо обмежений: навіть пінгвінів чіпати заборонено — діє правило чіткої дистанції.

4. Геологічні зразки для університетських лабораторій

Доцент Одеський національний університет імені Мечникова Сергій Кадурін долучився до 30-ї експедиції в літній період. Дослідники проводять проміри глибин, відбирають донні відклади та кристалічні породи для створення геологічної карти регіону.

Зразки доставляють до Одеси для подальшого аналізу. Донні осади допомагають відтворювати палеоклімат і простежувати зміни льодовиків за тисячі років, а кристалічні породи дають змогу моделювати геологічні процеси та вивчати будову літосфери.

5. «Бойові пінгвіни»: одеські полярники в лавах ЗСУ

Колишній полярник Артем Матвєєв, родом з Одеси, нині служить у Збройних силах України. Раніше він працював на станції, займаючись гідрометеорологічними дослідженнями. Таких екс-полярників, які нині захищають країну, називають «бойовими пінгвінами» — їх понад три десятки.

6. Дороговказ із написом «Одеса»

Поблизу станції встановлено символічний вказівник із назвами міст, пов’язаних із полярниками. Серед них — і Одеса. Табличка показує напрямок до міста та відстань понад 14 тисяч кілометрів. У 2023 році напис «Одеса» оновили відповідно до української транслітерації — ще один символічний крок у процесі дерусифікації навіть на краю світу.

Тридцятирічна історія станції «Академік Вернадський» — це не лише про науку світового рівня, а й про людей, які з Одеси вирушають у крижану Антарктиду, щоб досліджувати клімат, океан і Землю загалом.