80-кілометрова дамба між Північною Америкою і Азією: Науковці запропонували радикальний варіант боротьби зі зміною клімату на планеті

Двоє нідерландських учених запропонували радикальну ідею боротьби зі зміною клімату — побудувати 80-кілометрову дамбу через Берингову протоку, яка розділяє Росію та Аляску. На їхню думку, це може допомогти запобігти колапсу ключової системи океанічних течій — Атлантичної меридіональної циркуляції (AMOC), що відіграє важливу роль у регулюванні клімату на планеті. Дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, є лише «перевіркою концепції», а не готовим планом, зазначають Патріоти України.

Автори підкреслюють, що необхідні додаткові дослідження, щоб оцінити реалістичність такого проєкту та його екологічні наслідки.

AMOC — це складна система течій, яка переносить теплу воду з тропіків до Європи, впливаючи на клімат, зокрема пом’якшуючи погоду у Великій Британії та Скандинавії. Водночас вона впливає на опади в Африці, Південній Америці та інших регіонах.

Однак через глобальне потепління система слабшає. Танення льодів Гренландії та збільшення кількості опадів призводять до надходження прісної води в Північну Атлантику, що порушує баланс солоності й ускладнює циркуляцію. У разі зупинки AMOC Північна Європа може різко охолонути, рівень моря біля узбережжя США підвищиться, а розподіл опадів у тропіках зміниться.

Берингову протоку вчені розглядають як «ворота» для прісної води з Тихого океану до Арктики, а далі — в Атлантику. Перекриття цієї протоки дамбою могло б змінити баланс води між океанами і вплинути на стабільність AMOC.

Моделювання показало, що ефект залежить від стану системи: якщо AMOC ще стабільна, дамба може допомогти її зберегти. Якщо ж вона вже близька до колапсу — наслідки можуть бути протилежними і ще більше дестабілізувати систему.

Водночас науковці наголошують: рівень невизначеності залишається високим, і поки що невідомо, наскільки близько AMOC до критичної точки. Крім того, будівництво такої дамби може мати серйозні наслідки для рибальства, судноплавства та екосистем.

Експерти також звертають увагу на ще один ризик — масштабну споруду в океані буде практично неможливо демонтувати, якщо вона не дасть очікуваного ефекту.

Попри це, дослідники вважають, що у разі найгірших сценаріїв зміни клімату людству, можливо, доведеться розглядати навіть такі радикальні рішення. Втім, головним і найбільш ефективним способом залишається скорочення викидів парникових газів.

Нагадаємо, раніше науковці застерегли: навіть «незначне» потепління на 2°C відносно доіндустріального рівня призведе до катастрофічних наслідків для Землі. Згідно з аналізом 50 кліматичних моделей, людство частіше стикатиметься з екстремальними явищами. У густонаселених містах, особливо в Індії та Африці, кількість опадів зросте на 4 — 15%, що спричинить масштабні повені. Водночас сільськогосподарські регіони потерпатимуть від посух, а лісові масиви — від регулярних пожеж. Дослідження підкреслює, що руйнівні зміни у вразливих секторах можливі навіть за умови помірного глобального нагрівання.