А ви це знали? Навіщо в СРСР масово розводили голубів - були майже у кожному дворі

У Радянському Союзі у людей було небагато занять, за допомогою яких вони могли реалізуватися та відпочити. Крім того, зазвичай вони виявлялися або доволі однотипними, на кшталт колекціонування марок, або надто екзотичними по мірилах сучасності.У СРСР поширеним явищем було голубівництво. Про те, навіщо люди масово розводили птахів, розповідає OBOZ.UA, передають Патріоти України.

Насправді цих птахів почали розводити ще за часів Катерини Великої. Тоді вони переважно відігравали роль листонош, але під час революції практично всіх їх спіймали та з’їли.

В 1925 році Радянська влада відновила розведення голубів, однак не на довго. В 1941 їх знову знищили, щоб їх не могли перехопити солдати німецької армії.

Справжня голубина революція

В 1957 році в Москві мав відбутися "VI Міжнародний фестиваль молоді та студентів". Ця подія вперше привідкрила так звану залізну завісу. Символом свята був голуб миру, тому під час церемонії мали випустити цих птахів в небо на знак дружби та солідарності.

Однак після Другої світової війни голубів залишилося дуже мало, тому до їхнього розведення залучили буквально всіх. Голуб’ятники були на дахах над цехами заводів, у школах, у дворах і навіть на балконах хрущовок. Деякі робітники навіть звільнялися від обов'язків, щоб вони стежити за птахами.

Навіть існувало Товариство голубиного спорту, в якому голуби брали участь у змаганнях зі швидкості польоту.Зрештою мета була досягнута. Під час фестивалю в небо злетіло 34 тисячі голубів, але люди настільки полюбили розведення птахів, що продовжили ним займатися.

Голуби, як хобі

Радянські люди не лише розводили голубів, а й обмінювалися ними, продавали тощо. Звісно це не було способом заробітку. Робили це виключно заради задоволення.

Таке хобі вважалося виключно чоловічим заняттям. Чоловіки збиралися в голуб’ятниках, пили спиртне та невимушено та обговорювати свої справи.

Однак репутацію брутального чоловічого дозвілля розведення голубів так і не отримало. Поступово воно почало сприйматися, як дивацтво. Тоді на екранах і з’явився фільм "Кохання та голуби", який ілюструє це явище.

Як не дивно, з розпадом союзу одержимість голубами остаточно закінчилася. Голуб’ятники позносили, адже у людей з’явилося набагато більше інтересів, турбот і можливостей.