Андрій не вмів жити у півсили. Про таких кажуть - Сіль землі. "Гора" Шиян... шлях гвардійця

Природа на рідкість щедро нагородила цього киянина для яскравого і щасливого життя... Високий. Гострого розуму і різносторонніх талантів. Красномовний. Вольовий. Душа компанії – навколо нього з дитинства роїлися однокласники, однокурсники, друзі-приятелі. Всі казали, що хлопця чекає блискуче майбутнє.

А ще він з ранніх років проникся любов’ю та гордістю за свою Україну. Це і спрямувало все подальше буття… Ледве навчившись читати, до дір залистував книжки про волелюбних запорожців, київських князів та їхні звитяжні дружини. Міг довго і ґрунтовно живописати про те от «як були ми козаками…». Ще в школі (котру закінчив з золотою медаллю) почав приймати участь у громадсько-патріотичних заходах.

Коли підступний ворог напав на нашу Батьківщину, перспективний студент КПІ вирішив, що довчиться потім. 2015 року 19-річний доброволець приєднався до батальйону імені Генерала Кульчицього Національної гвардії України. Брав участь у боях навколо населених пунктів Піски, Світлодарськ, Красний Лиман, Слов’янськ, Артемівськ, Дебальцеве, Миронівське, Станиця Луганська, Вуглегірськ тощо.

За кілька років довгов’язий парубок перетворився на кремезного козарлюгу, справжнього богатиря, про яких з дитинства любив читати. Звідси і позивний, котрий з гордістю носив – "Гора".

В свій недовгий міжвоєнний період Андрій встиг довчитися у виші, активно займався громадсько-політичними справами, перед усім на рідній Оболоні. Був незамінним «мотором» більшості заходів. Навіть балотувався у депутати Київради, як висуванець відомої політичної сили, патріотичного спрямування.

24 лютого 2022 року «Гора» знов взяв до рук зброю. Як досвідчений воїн та вмілий організатор відіграв важливу роль в формуванні батальйону «Свобода», 4-ї бригади оперативного призначення НГУ, куди з різних кутків країни стікалися побратими. Боронив Київщину та Сумщину, далі околиці Горлівки, Бахмут...

Бійці згадують чуйність та щирість "Гори", готовність прийти на допомогу всім, хто потребував, особливо - талан об'єднувати довкола себе непоєднуваних людей. Навколо командира відділення піхотного підрозділу збирались вояки і з інших взводів та рот. Природній ватажок впевненістю та відвагою підбадьорював своїх і вселяв страх у ворогів, як і його 7,62-міліметровий ПКМ, котрим обмотаний кулеметними стрічками "Гора" вправлявся наче іграшкою.

Андрій Іллєнко, заступник командира батальйону “Свобода” згадує:

“Гора був одним зі стовпів нашого батальйону. Людина з неймовірною харизмою та оптимізмом. Коли його бачив – чи це спокійна ситуація, чи повна ср*ка – він заряджав усіх своїм оптимізмом, зігрівав почуттям гумором, адже був у безперервному позитивному настрої.

Він був не просто чудовим військовим, чудовим солдатом – він був для нас близькою людиною і справжнім другом, Горою всього батальйону.

Ми пройшли разом і воєнні історії, і багато іншого. І ніколи він не сумнівався в собі чи в своїх вчинках. Ішов навпростець, дивився прямо, не ховав погляд, не пасував перед страхами, загрозами, перешкодами”.

До Шияна тягнулася зелена молодь, і Андрій радо приділяв новачкам увагу. Вчив поводженню зі зброєю, мистецтву виживання: піхота – найважче солдатське ремесло. Беріг побратимів, а от себе досвідчений воїн не зберіг... Кулеметник завжди пріоритетна ціль на передовій… Жахлива істина, що війна забирає кращих нагадала про себе в ніч на 13 листопада. Коли «Гора» назавжди закрив свої сірі очі, багато людей відчули гострий біль та спустошення... І там, під Бахмутом, і тут, у Києві... бойові друзі, мама, дружина, десятки-сотні близьких. Під час виконання бойового завдання ворожа куля обірвала життя героя на 27 році життя…

Як повідомив Андрій Іллєнко, командування батальйонно-тактичної групи, куди входили підрозділи «Свободи» відряджені на Донбас, представила Андрія Шияна до ордена «За мужність» III ступеня (посмертно).

13 березня, на сайті Київської міської ради з’явилася петиція №11841 щодо перейменування вулиці Північної в Оболонському районі столиці. Назвати її пропонують на честь полеглого воїна Андрія «Гора» Шияна. Адже на цій вулиці захисник народився та виріс.

«Тут пройшли його дитячі роки, відбулося становлення як людини, громадського активіста, воїна. Наразі вулиця носить назву виходячи із географічного положення, але було би справедливо назвати її на честь людини, яка захищала інтереси жителів і у мирні часи, і тим паче під час війни», — наголошує удова Андрія — Ксенія Шиян.

Спеціально для ПУ, Олег Іллюшко

Естонія змінює правила навчання для дітей українських біженців: Що треба знати

субота, 20 квітень 2024, 11:58

Влада Естонії ухвалила закон, що дозволяє виключати зі шкіл та дитячих садків дітей українських воєнних біженців, які покинули Естонію, не повідомивши про це навчальний заклад. Про це повідомила пресслужба парламенту країни, передає ERR, передають Пат...

Перевірте список! Які українські прізвища означають, що у ваших жилах тече єврейська кров

субота, 20 квітень 2024, 11:47

Багато українців мають родові імена, які походять від назв інших народів, від євреїв також, передають Патріоти України. На правобережній частині України єврейське населення становило значну частку жителів міст. Як пише у своїй книзі "Сучасні українськ...