Археологи не могли співвіднести до жодного відомого виду Homo: Вчені нарешті розгадали таємницю "людини-дракона"

Учені за допомогою передових методів генетичного та білкового аналізу встановили походження таємничого черепа "людини-дракона", риси якого раніше не вдавалося співвіднести з жодним видом відомих предків людини. Однак, як пише Interesting Engineering, останні дослідження довели, що череп належить денисівській людині, і завдяки цій знахідці вчені змогли точніше відновити зовнішність цього виду, передають Патріоти України.

Загадковий череп

Скам'янілість було вперше виявлено 1933 року робітником, який будував міст у Харбіні, місті на північному сході Китаю, під час японської окупації регіону.

Робітник сховав череп на дні колодязя, де він залишався прихованим понад 80 років, проте незадовго до своєї смерті поділився секретом зі своєю сім'єю, яка потім передала череп, у якому все ще зберігся один верхній зуб, університету Хебей ГЕО.Дослідники вперше описали череп у 2021 році, оцінивши його вік щонайменше у 146 000 років і віднесли його до окремого виду, давши йому назву: Homo longi, за провінцією Хейлунцзян (Чорна Драконяча річка), де його знайшли.

Довга, низька черепна коробка, величезні надбрівні дуги і широкі очниці скам'янілості ускладнювали віднесення її до певної гілки стародавніх людей. Деякі експерти підозрювали, що це був денисівець, тоді як інші віднесли його до групи маловивчених стародавніх гомінінів зі Східної Азії.

Однак нещодавно вчені з Інституту палеонтології та палеоантропології Китайської академії наук у Пекіні, спробували витягти генетичний матеріал із зубного каменю черепа, який може утримувати і зберігати ДНК протягом тисячоліть.

Хоча ядерну ДНК витягти не вдалося, команда виявила мітохондріальну ДНК (успадковану за материнською лінією), яка показала чіткий зв'язок із відомими геномами денисівців із Сибіру, датованими періодом між 217 000 і 106 000 років тому.

Паралельно з цим дослідники провели протеомний аналіз каменю черепа - кістки внутрішнього вуха, відомої тим, що в ній зберігаються стародавні білки. Отримані білкові послідовності було порівняно з сучасними людьми, неандертальцями, денисівцями та нелюдськими приматами. І знову докази прямо вказували на денисівців.

"Тепер у нас є перший повний морфологічний план денисівських популяцій, який допомагає розв'язати невирішене питання, яке залишалося відкритим упродовж останнього десятиліття, щодо того, як виглядали денисівці", - написали автори.

Якщо Драконяча людина була типовим денисівцем, то цей вид мав кремезну, міцну статуру, сильні надбрівні дуги і мозок приблизно такого ж розміру, як у неандертальців і сучасних людей, але з помітно більшими зубами.

Нові дані також змінюють уявлення про ареал проживання і зовнішній вигляд денисівців. Раніше їх асоціювали здебільшого з Денисівською печерою в Сибіру, але тепер підтверджено, що вони жили в північному Китаї і, можливо, набагато далі Азією, зокрема в районах біля Тайваню, де нещодавно було виявлено щелепу денисівця.