"Безпілотний розвідник: Що за БПАК "Лелека-100" взяли на озброєння в ЗСУ", - експерт (фото)

"Збройні сили України отримали на озброєння безпілотний авіаційний комплекс "Лелека-100". Це сталося за підсумком державних випробувань, під час яких роботу авіаційного комплексу оцінювали в умовах протидії засобів протиповітряної оборони (ППО) та радіоелектронної боротьби (РЕБ)", - пише у своєму блозі Руслан Рудомський, передають Патріоти України, і продовжує:

"Ми вирішили з'ясувати – що це за безпілотний авіаційний комплекс і яка від нього практична користь для українських військових.

Що собою представляє

Безпілотний авіаційний комплекс (БПАК) "Лелека-100" – це український військовий багатофункціональний безпілотний літальний апарат, призначений для вирішення завдань з аеророзвідки та визначення точних географічних координат об'єктів у режимі реального часу.

Комплекс розроблений українською компанією DeViRo для роботи в умовах складної радіоелектронної ситуації, у режимі навмисної постановки радіозавад або блокування систем супутникової навігації. Для цього безпілотник обладнаний спеціальною анти-РЕБ системою DeViRo, яка автоматично розпізнає середовище навмисного блокування сигналізації GPS/Glonass і спроби заміни навігаційного поля.

Також БПАК стійкий до погодних умов та придатний для використання у будь-який час доби. Дозволяється використання комплексу в умовах щільної хмарності та дрібного дощу, якщо час знаходження у повітрі під дощем становить не більше 20 хвилин.

"Лелека-100" може експлуатуватися як окремо, так і у складі машини артилерійської розвідки "Барс-8АР", розробленої для потреб ЗСУ на базі бронеавтомобіля "Барс-8". Також можливе використання на базі американського позашляховика HMMWV.

Як працює

БПАК "Лелека-100" працює за принципом автоматизованого керування повітряним апаратом протягом усього польоту, що значно спрощує роботу оператора та дозволяє зосереджувати увагу на аналізі оперативної інформації що надходить від камер безпілотника.

Водночас існує режим комбінованого керування з частковим втручанням оператора та можливістю спрямовування апарату у потрібному напрямку. Після закінчення втручання оператора, апарат повертається до виконання заздалегідь запрограмованого маршруту.

Керування безпілотником відбувається по шифрованому цифровому радіоканалу, який дозволяє отримувати дані телеметрії протягом усього польоту. Оператор може відстежувати по супутникових мапах місцезнаходження "Лелеки", коригувати маршрут, надати команду на екстрене повернення у точку зльоту або, у разі необхідності, запрограмувати інше місце приземлення. Тому навіть у разі придушення радіоканалу обміну даними і, як наслідок, втрати оперативного контролю над безпілотником, "Лелека-100" здатний продовжити автономний політ, повернутись та здійснити приземлення у заздалегідь запрограмованій точці.

Безпілотник побудований за модульною схемою, що дозволяє використовувати різні варіанти швидкозмінних пристроїв цільового навантаження (фото- та відеокамер) з єдиним уніфікованим інтерфейсом з'єднання. Це дозволяє встановлювати необхідний модуль відповідно до вимог конкретного завдання.

Модулі цільового навантаження для використання у світлий час доби гіроскопічно стабілізовані за двома осями та дистанційного керуються у напрямках: вправо-вліво та вгору-вниз. Цільове навантаження для використання у нічний час оснащене тепловізійним сенсором з можливістю дистанційного керування у напрямку вгору-вниз.

В чому його особливість

Відеотрансляція з безпілотника здійснюється в кодованому вигляді, що виключає можливість його перехоплення стандартними відеоприймачами. Крім того, відеосигнал з борта БПАК не містить ні польотної телеметрії, ні GPS, тому навіть у разі перехоплення його ворогом інформативність буде досить низькою.

Також існує можливість встановлення на нього окремої фотокамери, яка може бути запрограмована на здійснення фотографій із заданим інтервалом часу або по команді, яка буде надходити з системи автопілоту.

Для виключення вірогідності бути запеленгованим засобами РЕБ можливого противника, передавач відеоканалу оснащений системою дистанційного включення та відключення. Таким чином БПЛА "Лелека-100" здатний здійснити зліт та приземлення в режимі радіомовчання, а протягом усього польоту оператор має можливість за потреби вмикати або вимикати відеотрансляцію з борту безпілотника.

Тактико-технічні характеристики

• Розміри повітряного апарату: 1980 мм х 1135 мм
• Злітна вага: 5 ± 0,5 кг
• Матеріал: композит скло-вуглеволокно
• Силова установка: електрична
• Максимальна висота польоту: 1500 м
• Температурний діапазон: від -20°С до +40°С
• Спротив вітру: до 20 м/с
• Крейсерська швидкість: 60-70 км/год
• Гарантована довжина маршруту: 100 км
• Максимальна швидкість: 120 км/год
• Час знаходження у повітрі: 2-2,5 години
• Керування: до 30-50 км двосторонній цифровий канал із шифруванням
• Програмування: візуальний режим за супутниковими мапами
• Система забезпечення польоту: автопілот з автоматичним режимом польоту та навігації
• Запуск: ручний або з катапульти
• Приземлення: парашутна посадка або посадка "на живіт".

Перспективи

БПАК "Лелека-100" перебуває на дослідній експлуатації у Збройних силах України ще з 2018 року, а у Держприкорднослужбі – з 2020 року.

Більше того – у відкритих джерелах є інформація, що станом на весну 2020 року до ЗСУ було поставлено понад 300 безпілотників "Лелека-100", які здійснили близько 46 % усіх бойових вильотів.

Таким чином ще до офіційного взяття на озброєння БПАК "Лелека-100" став наймасовішим безпілотником в українській армії. Це свідчить про його затребуваність а, отже, і про великі перспективи".