Бідолаха схуд вдвічі: Бабуся через 11 років возз'єдналася зі своїм котиком (відео)

У США щаслива жінка возз'єдналася із загубленим котом через більш ніж десять років. Про це повідомляє Charleston Animal Society, передають Патріоти України.

Після того, як 11 років тому зник котик Сем-Сем, Дженніфер Равенел не змогла більше тримати на колінах жодного кота. Її серце так і не змогло змиритися з втратою здичавілого кошеняти, якого вона врятувала з гілки дерева на своїй фермі в Південній Кароліні. Але тепер Сем знову на колінах у Равенел завдяки її рішенню імплантувати йому мікрочип.

Служба контролю за тваринами округу Чарльстон знайшла Сема худого, який харчувався недоїдками менш ніж за 1,5 км від будинку Равенел. Його мікрочип просканували, і жінка отримала телефонний дзвінок. "Я справді думала, що ви мене розігруєте, бо це неможливо. Але це саме по собі диво", — сказала Дженніфер працівникам Чарльстонського товариства захисту тварин.

Вони провели Равенел до кімнати, де в клітці сидів Сем. Вона розплакалася щойно побачила його. "Семе, Семе! Я так за тобою скучила! 11 років!" — сказала вона.

Коли всі переконалися, що із Семом все гаразд, Равенел знову потримала котика на колінах. Вона стискала його, кажучи, що він її хлопчик, і зазначаючи, який він худий. "Я не тримала кота відтоді, як він пішов – 11 років – тому що це розбило мені серце. Відчувати, як б'ється його маленьке серце, о, Боже, це найбожевільніша річ, яка коли-небудь відбувалася зі мною", — каже Равенел у відео, наданому Товариством захисту тварин.

Сем важив, ймовірно, 6,8 кілограма, коли зник, і вдвічі менше, коли його знайшли, сказала Кей Гайман, представниця Товариства захисту тварин. Колись Равенел знайшла Сема на дереві. Він сів їй на коліна і ходив за нею фермою. Але одного разу з'явився собака, який налякав Сема, і вона не змогла його знайти.

"Я шукала і шукала в лісі. Я запитувала всіх, хто жив навколо нас, і ніхто його не бачив. Але він вижив", — розповіла бабуся соціальним працівникам, гладячи свого тепер уже старого друга.

Возз'єднання було б неможливим без мікрочипа, імплантованого під шкіру Сема. У Товаристві захисту тварин кажуть, що це свідчить про те, наскільки важливо мати таку постійну ідентифікацію для домашніх улюбленців. Равенел розповіла працівникам притулку, що Сем проводить більшу частину свого часу в ногах її ліжка і не хоче повертатися на вулицю.