Болить голова - перевірте зір: Офтальмологиня розповіла, які проблеми з очима можуть бути причиною

Якщо після знеболювального головний біль не минає, він з’являється у другу половину дня або вночі й невролог лише розводить руками, сходіть до офтальмолога. Часто корінь зла криється у проблемах із зором або очима. Про причини його появи та очні хвороби-провокатори розкаже офтальмологіня клініки “Новий Зір” Інна Бондарук.

Зазвичай спершу йдуть до сімейного лікаря або невролога. І тільки потім, уже за направленням, до офтальмолога. Причому фахівцю не обов’язково спрямовувати хворого на МРТ чи УЗД голови – часто на етапі опитування, збору анамнезу досвідчений лікар може зрозуміти, чи офтальмологічного характеру в пацієнта головний біль.

“Очні” причини головного болю

Зорове перенапруження. Такий біль виникає у другій половині дня – після обіду й ближче до вечора, коли очі втомлюються. Він локалізується переважно в ділянці надбрівних дуг, може віддавати у скроні.

Хто у групі ризику:

• люди, які виконують роботу, пов'язану з великим зоровим навантаженням: офісні працівники; представники медіа;
• майстри б'юті-сфери, що роблять манікюр, нарощують вії;
• ювеліри;
• лікарі;
• військові;
• водії – через постійну потребу зосереджуватися на дорозі, знаках й учасниках дорожнього руху.

Гострий приступ глаукоми. Різке підвищення очного тиску призводить до раптового головного болю у ділянці ока, що може віддавати у скроні та потилицю. Зазвичай з’являється у вечірній чи нічний час. Спричинити це може сильне емоційне збудження, тривале зорове навантаження при поганому освітленні, робота в положенні, коли нахилена голова чи тулуб.

Гострий приступ глаукоми є небезпечним станом, коли треба терміново викликати швидку, щоб надати невідкладну допомогу. Інакше є загроза втратити зір.

“Зі свого досвіду розкажу, – ділиться офтальмолог Інна Бондарук. – Ще за навчання я чергувала на швидкій у нічну зміну. О 10-й вечора до нас привезли жінку, що скаржилася на сильний біль в оці й голові. Він був таким нестерпним, що пацієнтка не давала доторкнутися до себе. Поставивши запитання й зробивши огляд, ми зрозуміли, що це гострий напад глаукоми й провели необхідні маніпуляції”.

Астенопія – швидке стомлення очей через розглядання дрібних деталей на близькій відстані. Розлад належить до акомодаційних проблем, коли складно сфокусуватися на об’єктах, розташованих на різній відстані.

У групі ризику люди з:

• міопією (короткозорістю);
• астигматизмом;
• гіперметропією (далекозорістю);
• пресбіопією (віковою далекозорістю);
• люди, які не застосовують засобів корекції зору;
• люди, які працюють у нічні зміни.

За пресбіопії в оці втомлюється циліарний м'яз, спричиняючи порушення акомодації. Щоб включити його в роботу, доводиться напружувати око ще сильніше. Проте через втому м’яз не може працювати як треба, тому виникає головний біль. Схожа ситуація в далекозорих.

У разі міопії є свій нюанс. Короткозорі напружуються, навпаки, коли намагаються сфокусувати зір на далеких предметах.

Гігантоклітинний артеріїт (запалення артерій). Залежно від ураженої судини локалізується біль: при ураженні потиличної артерії болітиме в потилиці, скроневої – у скроні, очної – відбуватиметься тимчасове погіршення зору. Якщо невідкладно не надати допомогу, можна осліпнути на одне око, адже порушується кровопостачання сітківки.

Хто у групі ризику:

• люди старечого віку;
• ті, в кого проблеми із судинами;
• мають порушення холестеринового обміну (холестеринові бляшки);
• гіпертоніки.

Найчастіше страждає скронева артерія, тому у 60 % випадків біль відчувається у скроневій ділянці.

Ендокринні очні проблеми. За ендокринної орбітопатії відбувається опущення верхньої повіки або очне яблуко, навпаки, випинається вперед, й виникають головні болі (у ділянці за оком, наприклад). Це пояснюється напругою та втомою, адже хворому доводиться сильно напружуватися, щоб роздивитися якийсь об'єкт.

Хто у групі ризику:

• люди, що мають патології щитоподібної залози, набряки навколо очей незалежно від періоду доби.

Тут важливий мультидисциплінарний підхід, співпраця офтальмолога й ендокринолога.

Пухлини. Частіше орбітальна локалізація може погіршувати зір, давати біль в оці, який відлунюється в голову – у скроню чи потилицю.

Інна Бондарук розповідає про випадок з практики: “Звернувся до нас молодий хлопчина, 3 місяці ходив по різних офтальмологах. В нього було червоне око, яке сльозилося, боліло, й цей біль віддавав у голову, а саме – у скроневу ділянку. На жаль, ніхто з районних фахівців не припустив, що у пацієнта може бути пухлина, при цьому у хворого вже почав погіршуватися зір. Коли ми зробили МРТ-обстеження, виявили за оком новоутворення, яке тиснуло на око, через що і був біль”.

У таких випадках офтальмолог працює з нейрохірургом, щоб видалити пухлину.

Контузія. Через війну такі випадки головного болю частішають. Відчувається він у вухах, очах, скронях. Якщо стається перелом основи черепа, то з’являється характерна ознака – симптом окулярів: гематоми в ділянці очей. Тоді потерпілого треба везти до стаціонару, бо це невідкладний стан, що вимагає термінової допомоги.

Хто у групі ризику:

• люди, що потрапили в епіцентр вибухів й отримали контузію через ударну хвилю.

Треба зазначити, що біль може з’явитися й за 2-3 години після травми.

Якщо болить око, рекомендується обстеження офтальмолога. Він дослідить, чи немає пошкодження ока.

Ураження трійчастого нерва вірусного характеру. Воно дає виражений біль у ділянці обличчя, зокрема скроні, лоба, ока, причому такий сильний, що людина не дає доторкнутися до цього місця. Хворий може скаржитися на погіршення зору, сльозотечу, почервоніння ока. У цьому разі при огляді офтальмолог бачить характерні зміни в рогівці, яка має багато нервових закінчень, які й уражаються, адже вірус ІІІ типу (герпесу) живе у нервових волокнах.

Хто у групі ризику:

• люди похилого віку, що в дитинстві чи підлітковому віці перехворіли на вітрянку. Цей герпесвірус залишається в організмі (нервовій системі) назавжди і за несприятливих обставин, зокрема зниження імунітету, знову активізується, внаслідок чого розвивається оперізувальний герпес.

Ураження трійчастого нерва може бути й неврологічного характеру, наприклад від кондиціонера чи протягу. Тоді цей стан лікує невролог.

Що робити, коли виникає біль через перенапруження очей

1. Найперше – прийти на консультацію до офтальмолога, щоб зрозуміти причину цього болю. Дослідити, чи немає порушення рефракції, астигматизму, пресбіопії. Отримати рекомендації, як допомогти в тому чи іншому випадку.

2. Робити перерви, коли працюєте за комп'ютером. Виконуйте правило 3 двадцяток: 20 хвилин взаємодієте з гаджетом, 20 секунд відпочиваєте і дивитесь на відстань не менше ніж 20 футів (5-6 метрів). Погляньте, наприклад, у вікно, на сусідній будинок, дерево, щоб розслабити м'язи ока.

3. Виконувати вправи для очей, які зменшують зорове напруження. Часто й швидко поморгайте, подивіться на далекий об’єкт, потім на близький і знову на далекий, переводьте погляд вправо-вліво, вгору-вниз, зробіть рухи очима по колу.

4. Вмитися звичайною водою. Для ефекту тонізації можна чергувати теплу й холодну.

5. Зробити зарядку. Для покращення кровообігу в очах та головному мозку порозминайте плечі, порухайте руками, шиєю, понахиляйте голову в різні боки. Тільки виконуйте вправи нерізко, у спокійному темпі, щоб не було запаморочення.

Насправді ці поради нескладні й багато часу не відберуть, а от користі принесуть багато.

Допомога при головному болю

Вже зрозуміло, якщо біль мучить часто й таблетки не діють, треба перевірити зір в офтальмолога.

До речі, цей фахівець побачить й інші проблеми, що призводять до болю у потиличній зоні, скронях, а також до запаморочення. Йдеться про гіпертонію. Тоді в судинах сітківки виникають специфічні зміни, не притаманні жодному захворюванню – ані очей, ані загальним хворобам організму. Офтальмолог порекомендує робити заміри артеріального тиску і з результатами звернутися до терапевта або кардіолога для призначення відповідної терапії.

Крім того, офтальмолог може помітити патологію щитоподібної залози. Ознакою деяких ендокринних порушень є характерні зміни очей.

Отже, якщо головний біль з’являється через проблеми рефракції, лікар підбере спосіб корекції зору – окуляри, контактні лінзи або оперативні методи. І дасть рекомендації, як запобігти його виникненню.

Головні поради:

• Почніть з гарного освітлення в кімнаті або на робочому місці.
• Робіть перерви, зарядку для очей, вмивайтеся, щоб зняти перенапругу.
• Гуляйте на свіжому повітрі, особливо це важливо дітям, щоб попередити гіпоксію.
• У літній період захищайте очі сонцезахисними окулярами з високим SPF (UV 400). “Дуже часто пацієнти скаржаться на те, що не переносять яскраве світло – в них починається головний біль. Тож я рекомендую їм носити сонцезахисні окуляри, – каже Інна Бондарук. – До того ж вони захищають сітківку, а в пацієнтів старшого віку запобігають розвитку катаракти”.
• Якщо лікар виявив слабкість циліарного м'язу, то, крім занять удома, можна проходити курси спеціальних вправ на тренажерах – апаратне лікування.
• Гіпертонікам слід контролювати тиск і вчасно звертатися до кардіолога чи терапевта, коли призначена терапія перестає діяти.
• Тим, хто хворіє на глаукому раз на місяць-півтора вимірювати в офтальмолога внутрішньоочний тиск.