Будують наметові містечка: У Чехії розпочалися виселення українських біженців

У Чехії в липні почали виселяти українських біженців, які не можуть самостійно платити за житло та не належать до соціально вразливих категорій. Поки що йдеться про точкові, а не масові виселення. Але в деяких регіонах уже почали розгортати наметові містечка, адже очікується погіршення ситуації, передають Патріоти України.

Відповідні зміни були передбачені законом Lex Ukrajina V. Як повідомляє proukrainu.blesk.cz, ще у червні близько 70 тисяч українських біженців проживали у місцях термінового розміщення (гуртожитки, хостели, готелі тощо).

Із них 30 тис. осіб, згідно з новими липневими правилами, не належать до вразливих категорій. Відповідно ці люди втратили право на безкоштовне проживання. Також відомо про 31,5 тис. осіб, які мешкали у 12 тис. квартир за рахунок солідарного внеску. У новому реєстрі кількість таких людей скоротилася до 13 тис., а кількість квартир – до 8,2 тис.

Проте в Мінпраці Чехії не повідомляють, скільки людей з початку липня держава перестала платити за екстрене житло і скільки людей втратили житло в солідарних домогосподарствах. "У нас є інформація з місць. Ми боялися складніших наслідків, але поки що все наростає поступово. Ми чуємо про десятки людей (яких виселили. – Ред.), а не про сотні", – зазначила Клара Боумова з Консорціуму неурядових організацій, які працюють з мігрантами в Чехії.

За її словами, про тих, хто втратив житло, найчастіше дбають місцеві адміністрації та деякі власники нерухомості. Однак найчастіше створюють наметові містечка, наприклад, у Плзені.

За словами представників некомерційних організацій, послугами цього табору користуються одиниці. "Зараз настав перехідний період. Ми прогнозуємо погіршення ситуації у серпні", – зазначила Катерина Досоудилова з організації "Людина у біді".

Громадські організації загалом критикують систему допомоги біженцям у Чехії. Активісти зазначають: вимушені мігранти рідко можуть знайти роботу із зарплатою вищою за мінімальну. А тому, якщо такі люди не отримують додаткових виплат, їм важко зводити кінці з кінцями та платити за житло.

На думку експертів із некомерційного сектору, умови надання допомоги поки що лише спонукають людей працювати нелегально. А це має серйозні ризики трудової експлуатації. Деякі люди також повертаються до України – навіть на прифронтову територію, зауважила Боумова.

Недержавні організації не вважають задовільним і список вразливих категорій. Наприклад, до нього не входять люди, які довго страждають на тяжку або невиліковну хворобу, зокрема на рак.

Нагадаємо, з 1 липня у Чехії було припинено виплату солідарної допомоги людям, які прийняли біженців у свої будинки чи квартири безкоштовно або лише за оплату енергоносіїв. Біженцям, які можуть працювати, Чехія тепер оплачує лише перші 5 місяців (150 днів) у закладах екстреного житлового розміщення.

Після цього біженці мають платити за себе самі. Якщо їх заробітки та заощадження не покривають навіть прожитковий мінімум 3130 крон, або 5200 грн, центр зайнятості доплачує недостатню частину. Втім, для оренди житла цього все одно замало.