Чолов'яга роками підпирав свій сарай каменем, що виявився безцінним артефактом бронзової доби

На південному сході Чехії звичайна господарська знахідка несподівано перетворилася на археологічну сенсацію. Місцевий житель Й. Томанець, роками підпирав фундамент свого сараю каменем, навіть не підозрюючи, що це — стародавній артефакт віком близько 3000 років, передають Патріоти України з посиланням на Smithsonian magazine.

Незвичайний прямокутний камінь чоловік знайшов ще у 2007 році у саду біля власного будинку. Довгий час він просто використовував його як підпору для будівлі. Однак згодом предмет привернув увагу місцевих археологів, і після дослідження виявилося, що це важлива знахідка епохи бронзи.

Фахівці встановили, що камінь є ливарною формою, яку використовували для виготовлення бронзових наконечників списів у пізню бронзову добу.

Артефакт має довжину майже 23 сантиметри і виготовлений із вулканічної породи — риолітового туфу. За оцінками вчених, його створили приблизно 1350 року до нашої ери.

Як пояснив археолог із Моравського музею Мілан Салаш, кам’яна плита має ідеально сформований негативний відбиток наконечника списа.

Рідку бронзу заливали у дві половини форми, після чого їх щільно стягували мідним дротом. У результаті отримували списове вістря з порожнистою основою, яке потім насаджували на древко.

Такі наконечники часто мали поздовжні ребра або виступи, що проходили вздовж леза і зміцнювали конструкцію зброї.

Подібні типи озброєння були поширені в Карпатському регіоні у пізній бронзовій добі. Територія цього регіону простягається через Центральну Європу — від Австрії до Сербії — і частково охоплює сучасну Чехію.

Вчені також припускають, що знахідка може бути пов’язана з культурою урнових поховань, яка поширилася Європою у другому тисячолітті до нашої ери. Назву вона отримала через характерний поховальний обряд — кремовані рештки померлих поміщали в урни та ховали у спеціальних полях.

За словами дослідників, воїни того часу мали різноманітне спорядження: щити, списи, наголінники та інші елементи захисту. До речі, подібний арсенал описував і давньогрецький поет Гомер, який згадував, що воїни Трої брали у бій одразу два списи — один для метання, а інший залишали як запасний.

Археологи наголошують: подібні знахідки допомагають краще зрозуміти технології виробництва зброї та військову культуру Європи бронзової доби.