
На Київщині жінка не змогла зареєструвати право власності на свою земельну ділянку через помилку в документах сільської ради. За адресою її землі в державному реєстрі вже значився житловий будинок іншої власниці. Через це державний реєстратор відмовив їй в оформленні майна, передають Патріоти України.
Верховний Суд пояснив, що в подібній ситуації людина може звернутися до суду з вимогою скасувати помилкове рішення органу місцевого самоврядування та визнати недійсним видане на його підставі свідоцтво про право власності. При цьому спочатку оскаржувати відмову державного реєстратора не обов'язково. Такий висновок зроблено в постанові Верховного Суду від 1 вересня 2026 року у справі № 362/6616/24.
Історія стосується двох жінок, які володіли сусідніми земельними ділянками, на кожній із яких був розташований окремий житловий будинок. Фактично нерухомість мала різне місце розташування, а земельні ділянки — окремі кадастрові номери та межі. Вони не накладалися одна на одну.
Перша жінка отримала у власність земельну ділянку площею 0,185 га ще у 1999 році. Її право підтверджувалося державним актом на право приватної власності на землю.
Інша власниця у 2003 році придбала сусідню ділянку площею 0,188 га, на якій розташовувався її житловий будинок.
Проблема виникла у 2004 році. Тоді виконавчий комітет Іванковичівської сільської ради ухвалив рішення № 47 про прийняття будинку другої жінки в експлуатацію. Однак у резолютивній частині документа помилково зазначили адресу, яка збігалася з адресою земельної ділянки першої власниці.
На підставі цього рішення 5 жовтня 2004 року видали свідоцтво про право власності на будинок із такою самою неправильною адресою. Згодом ці відомості внесли до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У результаті будинок однієї власниці юридично опинився за адресою земельної ділянки іншої жінки, хоча фактично об'єкти розташовувалися на різних територіях.
Наслідки помилки проявилися у 2018 році. Коли перша власниця звернулася до державного реєстратора для реєстрації права власності на свою земельну ділянку, їй відмовили.
Відповідне рішення № 39964758 було ухвалене 2 березня 2018 року. Причиною відмови стало те, що за цією адресою в реєстрі вже було зареєстроване домоволодіння іншої особи.
Фактично жінка не могла повноцінно оформити власне майно через неправильні відомості в документах, виданих органом місцевого самоврядування.
У вересні 2024 року вона звернулася до суду. Позивачка вимагала визнати недійсним і скасувати рішення сільради, а також визнати недійсним свідоцтво про право власності, у якому була зазначена помилкова адреса.
Суд першої інстанції не задовольнив вимоги жінки. Він дійшов висновку, що між сторонами немає матеріально-правового спору щодо земельних ділянок, а перешкода для реєстрації виникла через помилку сільради.
Крім того, суд вважав, що скасування правовстановлюючих документів іншої власниці є неефективним способом захисту та непропорційним втручанням у її право власності.
Однак апеляційний суд не погодився з таким рішенням. Він скасував висновки суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким задовольнив позов.
Судді зазначили, що реєстрація будинку відповідачки за неправильною адресою, яка збігається з адресою земельної ділянки позивачки, створює реальну перешкоду для оформлення її майна.
Поки в державному реєстрі зберігаються помилкові відомості, право власниці залишається порушеним. Тому йдеться про триваюче порушення, а не лише про наслідки давньої технічної помилки.
Верховний Суд підтримав позицію апеляційної інстанції.
Верховний Суд наголосив, що невідповідність між фактичним об'єктом нерухомості, правовстановлюючими документами та відомостями державного реєстру безпосередньо впливає на цивільні права людини.
Якщо офіційні документи підтверджують право власності на будинок за адресою, яка фактично належить іншому домоволодінню, виникає стан правової невизначеності. Він може перешкоджати іншому власнику реалізувати своє право на нерухомість.
Суд також пояснив, що закон не зобов'язує людину спочатку оскаржувати відмову державного реєстратора, якщо проблема виникла через недоліки правовстановлюючого документа третьої особи.
У такому випадку власник може безпосередньо звернутися до суду з вимогами про визнання недійсними індивідуального акта органу місцевого самоврядування та виданого на його підставі свідоцтва про право власності.
Верховний Суд визнав такий спосіб захисту належним, пославшись на статтю 391 Цивільного кодексу України та статтю 152 Земельного кодексу України.
Окремо Верховний Суд звернув увагу на те, що скасування документів із неправильною адресою не означає автоматичної втрати права власності на будинок.
Нерухомість відповідачки фактично розташована на земельній ділянці, яка належить їй. Тому визнання недійсним свідоцтва з помилковою адресою не позбавляє її права власності на житло.
Також це не перешкоджає власниці оформити документи на свій будинок із зазначенням правильної адреси.
Отже, мета такого судового захисту — не позбавити іншу людину її майна, а усунути помилкові відомості, які створюють перешкоди для реалізації прав іншого власника.
Позиція Верховного Суду важлива для власників землі та будинків, які стикаються з проблемами під час державної реєстрації через неправильні адреси або інші помилки в документах.
Якщо чужий об'єкт нерухомості помилково зареєстрований за вашою адресою і це перешкоджає оформленню власного майна, можна звернутися до суду з вимогами про скасування відповідного рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним виданого на його підставі свідоцтва.
При цьому, як випливає з висновку Верховного Суду, попередньо оскаржувати відмову державного реєстратора не обов'язково, якщо причина проблеми полягає саме в дефектному документі іншої особи.
Таким чином, помилка в документах сільради не повинна позбавляти людину можливості оформити власну нерухомість. Верховний Суд підтвердив, що для усунення такої перешкоди можна оскаржити документи, у яких неправильно зазначено адресу чужого будинку.
Джерело: SUD.UA. Постанова Верховного Суду від 1 вересня 2026 року у справі № 362/6616/24.
На Київщині жінка не змогла зареєструвати право власності на свою земельну ділянку через помилку в документах сільської ради. За адресою її землі в державному реєстрі вже значився житловий будинок іншої власниці. Через це державний реєстратор відмовив ...
Багато хто звик вважати, що найкращий період для розумової діяльності припадає на молодість — приблизно на вік від 20 до 30 років. Саме в цей час люди зазвичай мають багато енергії, швидко засвоюють нову інформацію та активно будують кар'єру. Однак нау...