Де в Києві розташований найстаріший міст (фото)

Київ приховує безліч цікавих місць, що залишаються непоміченими для більшості туристів і навіть самих киян. Одною із таких локацій, багатих на специфічний архітектурний спадок є мікрорайон Кудрявець, вперше згадуємий у 16 ст. як село придбане Михайлівським Золотоверхим Монастирем, а з середини 19 століття жвава околиця Києва, зазначають Патріоти України. Як відомо наплавні мости через Дніпро до Києва будували періодично ще з часів Київської Русі, а перша стаціонарна переправа прийшла на заміну там у середині 19 століття: Нажаль красень на всю Європу Ланцюговий міст давно зруйнований, і нині почесним титулом найстарішого моста столиці тішиться малопримітна та майже закинута споруда далеко від головної водної артерії України.

Найстаріший існуючий міст Києва

Ця споруда відома під назвою Кудрявський віадук, збудована 1897 року. Первісно не призначалась для зручності місцевих жителів, а перед усім для обслуговування ректифікаційного складу винного №1: одного з перших київських лікеро-горілчаних заводів – «Казенного винного складу», відкритого 1896 року (наразі не працює, а порожні цехи здаються в оренду під склади).

Міст з’єднував Підвальний провулок із Вознесенським узвозом, забезпечуючи безперешкодний проїзд для вантажівок та трамваїв, які перевозили продукцію із заводу.

Сьогодні міст має довжину всього 10 метрів та висоту 4 метри. Споруда зведена із цегли, що досить незвичайно для мостів того часу. На жаль, стан пам'ятки архітектури залишає бажати кращого: цегла потріскалася, а численні вульгарні графіті не додають привабливості. У 2001 році міст був перекритий для руху транспорту та став пішохідним.

Кудрявський міст-віадук був побудований київським інженером-архітектором Володимиром Безсмертним, автором знаменитого "Будинку з котами".

Залишки Петрівської вулиці

Як тільки завод запрацював, постало питання розвантаження вулиці. Вантажні візки, що стояли біля складів в черзі за продукцією, створювали великі проблеми з рухом. Мало того, що вони перекривали всю вулицю, так ще й при розвороті і зворотному русі вози з крихким вантажем постійно створювали затори. З’явилася ідея, що вантажний рух поруч з винними складами має бути одностороннім. Але тодішня вулична інфраструктура такої можливості не надавала. Кудрявська вулиця робила біля складу крутий поворот, переходила в настільки ж вузький Підвальний провулок, що впирався в глухий кут – точніше в верхів’я Вознесенського яру, по дну якого спускалася однойменна вулиця.

Володимир Безсмертний представив рішення цієї проблеми у вигляді проекту моста-віадука через Вознесенський яр. Цей міст з’єднував Підвальний провулок з досить широким Вознесенським узвозом, завдяки чому вантажні візки одна за одною, заїжджаючи з боку магістральних вулиць (Січових Стрільців та Великої Житомирської) по Кудрявській, потім виїжджали на ті ж магістральні вулиці по Вознесенському спуску. Трохи пізніше, коли в Києві з’явився електрифікований транспорт, на мосту була розташована службова трамвайна лінія.

До 9 квітня 2001 року по мосту ще їздили автомобілі, але після цієї дати він отримав статус аварійного, в’їзди на нього перекрили і він став пішохідним. У 2002 році була спроба відреставрувати Кудрявський міст, але далі слів справа не пішла і по сей день.