"Дєнєг нет, ви дєржитєсь тут, всєго доброго": У кримської пенсіонерки, яка питала Медвєдєва про пенсії, немає телевізора, а холодильник старий і зламаний (фото, відео)

Історія про кримчанку Ганну

Ганна Буянова – 64-річна пенсіонерка, яка живе в Криму у Новопокровці. Відома жінка обурюваннями, які висловлювала під час зустрічі з Дмитром Медведєвим у 2016 році.

Пенсіонерка Ганна Буянова: Пенсія! Неможливо прожити в Криму! Ціни скажені.

У неї немає телевізора, холодильник старий і зламаний. Паркан, газ і свердловина з водою зроблені за України. Пенсії ледь вистачає на комуналку та їжу. За це Ганна так і не полюбила російський рубль.

"Вважайте, пусті і нетверді гроші. Гривня, якось вона була більш платною і твердою. І якось стабільніше вона була,"-– порівняла пенсіонерка.

Заощадження жінка обміняла на рублі і поряд зі старою хатою збудувала нову – однокімнатну.

"Така от маленька хатка мені обійшлася в 360 тисяч. Це без роботи людей. Пінопласт дорогий, дошки дорогі. У нас же свого нічого немає. Нам же всі матеріали присилають з Росії. Тут ще нічого не зроблено. Тут ще треба штукатурити, як то кажуть, облагороджувати", – пояснила Ганна.

На 17 сотках – дві теплиці. Пенсіонерка вирощує городину на продаж.

"З цього боку була морковка, петрушка, таке от все…", – згадує пенсіонерка.

А ще Ганна тримає свійську птицю.

"По-перше. Вона дуже красива. По-друге, вони несуться дуже добре. По-третє, в них дуже смачне м'ясо", – сказала кримчанка.

Ганна вдячна президенту Росії, що вона не сидить, склавши руки.

Ми дуже раді і вдячні нашому президенту Володимиру Володимировичу, який, дійсно, змушує людей працювати, трудитися, вирощувати. Пенсія моя, дійсно, підштовхує мене на цей стимул,
– зазначила Ганна.

Після зустрічі з прем'єром Ганні підняли пенсію на 200 гривень. На місяць вона отримує 3,500 гривень у перерахунку. Це за 39 років праці.

"Коли ми вступали в Криму в 2014 році в руську федерацію, нам обіцяли пенсію виплачувати за стажем. За кожен перепрацьований рік – 65 рублів. Де ось це? Чому воно тільки в газеті, на бумажці?",– скаржиться пенсіонерка.

На її іконостасі Діва Марія поруч зі Сталіним та Миколою II. Ганна вірить, що їй підвищать пенсію, вона заробить на городині і птиці, вставить зуби і зробить ремонт у хаті.

Історія про керівника зоопарку

Зоопарк "Казка" у Ялті впізнає кожен. Так як і парк левів "Тайган" у Білогірську. 2014 року їх власник Олег Зубков палко підтримував анексію та обіцяв нацькувати на противників референдуму 60 своїх левів.

"Якщо буде команда вийти за межі парку і поповнити ряди самооборони, то ми це обов'язково зробимо. У нас є бойові леви, у нас є БРДМи (радянська бойова броньована машина розвідувальних військ – 24 канал) і ми будемо відстоювати вибір кримчан",– сказав тоді Олег Зубков.

У бій він збирався на власному броньовику. А на честь "російської весни" назвав хижаків.

"В цьому вольєрі живуть Референдум і Весна. Ці тигрята народилися в ніч, коли Крим голосував за перехід із України в Росію", – прокоментував Зубков.

Олегу здається, що передача Криму Україні в 1954 році – помилка.

"Я завжди вважав , що Крим – така дивовижна дорога перлина, яку, на жаль, Україна не може огранізувати і зробити те, що вимагає Крим. І, звісно, я думав, що Росія з її можливостями обов'язково зробить із Криму ну якщо не Лас-Вегас, то вже точно це буде зовсім іншим якісний курорт", – розповів Олег.

Він чекає, що одного чудового дня Володимир Путін приземлиться на вертолітний майданчик у його сафарі-парку, потім – хоче увічнити російського президента.

"Вирішив замовити три пам’ятники: Олександру Суворову, Катерині Великій і Володимиру Путіну. Ну, я дуже люблю пам’ятники" – зазначив чоловік у 2015 році.

Вже за рік після референдуму Зубкову загрожувала тюрма. Кримська прокурорка Наталія Поклонська звинувачувала його у побитті сторожа.

"Є і фото потерпілого, як його побили: ніс зламали і електричним шнуром від касового апарату били. Всі спина в порізах", – розповідала вона.

У зоопарку помирають троє бенгальських тигренят-альбіносів. І Зубкова звинувачують у поганому поводженні з тваринами.

"На моїй руці не вистачить пальців, скільки було законних підстав звернутися в суд з санкцією закрити парк на 90 діб. Але ми не зробили цього ні разу. Ми замінили це штрафом", – зазначив тоді Валерій Іванов, голова Кримьского комітету з ветеринарії.

"Проекти стали піддаватися жорстоким нападкам зі сторони уряду Аксьонова, прокуратури Криму… І я дізнався, що таке "російське законодавство" насправді, в гіршому його, так би мовити, варіанті. Займатися бізнесом в РФ вкрай складно, вкрай важко. Для цього потрібно бути або членом партії "єдінонасосов", або наближеним до якихось олігархічних кіл",– розповів про свої враження після так званого референдуму Олег Зубков.

Свиней, які мали піти на м’ясо хижакам спалили через африканську чуму. Зоопарки ледь не закривають. Олегу не дають нові землі під слоновник і парк тигрів.

"Всі мої проекти, які були одобрені останньою українською владою – це п’ять нових парків – припинили своє існування. В Україні, на щастя, мені, як "простому рускому чєловєку", було дозволено займатися бізнесом, будувати свої зоопарки. На жаль, всього цього я недорозумів і не цінував",– додав Олег у розповіді журналістам.

Нині Олег налагоджує свій бізнес в іншій країні.

"Коли я пожив в російському жахітті, я задумався про переведення свого бізнесу. Сьогодні мені довелося виводити свої активи з Криму і налагоджувати бізнес в іншій країні, в Португалії. Я вже оформлюю громадянство Євросоюзу", – пояснив Олег.

Про свої вчинки та заяви 2014 року тепер шкодує.

"Моя така яра та активна позиція при переході Криму до складу Росії – це одна з мої помилок. Помилок мого характеру, помилок моєї самовпевненості. Я ще раз переконався, що революція – це загалом-то погано. Вони завжди приводять до розвалу, до злиднів, і ні до чого гарного",– підсумував Олег.

Історія про кримську фермерку

Село Азов – глибинка і водночас географічний центр півострова. Із десяти дворів журналісти зайшли у найбагатший. У господарів є три корови та вісім бичків. Після російської анексії чи не кожен місцевий селянин купив собі машину, бо в Р/осії вони дешевші. Чоловік Світлани за п'ять років назбирав грошей і пересів з "Жигулів".

"Під’їжджає іномарочка така і зупиняється біля воріт. У мене щелепа на підлогу «впала». Кажу: я не зрозуміла, це що? Каже: машина, сідай – покатаю. Ну нічого собі! По-королівський по селу на новій інормаці. З салону взяв",– згадує Світлана.

П’ять років тому Світлана їздила у сусіднє село, щоб проголосувати на референдумі. Свій голос за Росію пояснює так, як і тисячі кримчан.

"Чомусь от автоматично багато хто проголосував за Путіна. Я вважаю це нормальним. Ні з неба, ні з боків нічого нікуди не сиплеться. Ніде не гримить. І слава Богу. Щоправда, зарплати низькі, а ціни – високі, але це якось можна пережити потихеньку", – розповіла Світлана.

Дитячий майданчик з'явився у селі за Росії.

"Ми гавкали-гавкали-гавкали – вигавкали. Тільки от майданчик поставили. Далі – ми нікому і задарма не потрібні!"– наголосила фермерка.

Місцевий житель Дмитро розповідає: за Росії тут провели інтернет, а ще відремонтували дороги до села. Доріг у селі – як не було, так і нема. Аптеки та магазину теж.

"Краще стало, звісно, жити. Щодо світла навіть якщо взяти… Світло зараз регулярно, а за України тільки на дві години було і все", – сказав Дмитро.

Валентина переїхала сюди з Херсонщини 60 років тому. На так званому кримському референдумі вона голосувала за Росію.

"Ну я не знаю, як всі – так і я. Куди діватися. Хоч би була Україна, звісно, – теж непогано",– прокоментувала свій вибір жінка.

Життя Світлани мало змінилося після анексії. Як працювала важко, так і працює.

"Раніше було якось легше. Якось було легше, простіше. Зараз набагато важче. Щоб вигодувати оце все (показує на корів), треба гнути спину з 5 ранку до невідомо якого часу. Потім ця копієчка до копієчки складаєш, і врешті-решт нічого не отримуєш",– підсумувала кримчанка.

Також сім'я Світлани не шкодує грошей на голубів, тримає їх для душі, хоч, за словами фермерки, – це не дешево.

Історія про лікаря-анестезіолога і його доньку

Сергій – лікар-анестезіолог. Працює в пологовому будинку. Власний будинок, у якому живе, він пофарбував у кольори українського прапора вже за Росії.

"Все моє життя у цьому домі. Все, що я заробляв, я вкладав у цей будинок. Душу… Тому одна з причин, чому я після окупації не поїхав, – це ось цей дім. А жовтий, синій… Подобаються кольори такі (усміхається )",– розповів Сергій.

На референдум не ходив, у серпні 2014 року святкував день державного прапора у центрі Сімферополя.

"На велосипед сів, прив'язав палицю, до неї – прапор України. І на день прапора України в 2014 році я виїхав",– показав Сергій.

Хтось доносить. Приїжджає кримська самооборона.

"Почали мене заламувати. Потім під'їхав автобус, людей так 20, мене заламали, посадили в автобус. Тоді я вперше зрадів, коли мене везли в міліцію. Коли я почув – куди його веземо – на Футболістів! А в нас там на Футболістів (вулиця ) – відділення міліції. Я так сильно зрадів, що не на лісосмугу везуть",
– згадує чоловік.

Сергія оштрафували за лайку у парку, ще й на роботі оголосили сувору догану.

"Я кажу: зачекайте, те, що я у свій вихідний день з прапором України святкував День прапора – це ж не означає, що я поганий лікар. На що він мені сказав: а є інша думка. Тобто – поганий ти лікар! Тебе треба звільнити", – переповів Сергій.

Аби не вилетіти з роботи, Сергій добровільно йде з посади завідувача відділення. Яке створив з нуля.

"Я би не зміг зараз бути завідувачем відділення, тому що я би не зміг мовчати, я би не зміг виконувати накази керівництва. Я побуду лікарем. При цій владі",– стверджує кримчанин.

Та зовсім не проблеми на роботі змушують сильного чоловіка плакати.

"Просто починаєш переживати… (закриває рукою обличчя", – сказав Сергій.

Сергій розчулився, адже почав розповідати про свою доньку

Дочка Христина загинула у 25 років. Померла, бо не мала російських документів.

"Просто вона прихворіла. Ну боліла спина. Її швидка не забирала, тому що вона довго не отримувала паспорт російський. Звісно, в неї і не було ОМС (обов'язкового медичного страхування – 24 канал). В 7 годині була викликана швидка, в 9 її привезли в лікарню. І привезли із зупинкою серця. У неї був септичний шок. Я в своєму житті купу людей із септичним шоком врятував",– розповів Сергій.

Її донька Аліса пам'ятає маму по світлинах.

"Вона на небі. А ти тут. У мене дві мами. Тобто вона ось так собі розклала", – кримчанка Тетяна Дуб пояснила, як Аліса сприймає смерть своєї мами.

Українську опіку на онуку оформлювали півтора року. Сергій хотів би, щоб Україна спростила бюрократичні процедури для кримчан.

"Багато хто хоче продовжувати жити в українському правовому полі. Отримати паспорт на 16 років український. Отримати біометричний паспорт. Ну допоможіть. Є мобільний сервісний центр. Паспортний цей… Приїхали на кордон, люди підійшли. Нехай вони на місці оформлять всі документи і вирішать всі свої питання", – наголосив Сергій.

Після п’яти років окупації, втративши найдорожче – дитину – він жадає лише одного.

"Визволення. Попри все. Закрити очі – відкрити очі, прокинутися – і ти в Україні з українським прапором. І все повернулося так, як було. Хоча б. Але я розумію, що чудес в житті не буває. Мене лякає, що готується велика війна. Принаймні, Росія до неї готова. Вона вже готова. Народ підготовлений. "Расчєловєчіваніє" відбулось українців. Для народу ми фашисти хунта, яку треба знищувати як Гітлера",– підсумував Сергій.